В Атамбуа, тіморському містечку, де я прожила 6 років, і досі немає великих продуктових магазинів чи супермаркетів. Єдине місце де можна купити продукти - традиційний ринок. Там ми купували м'ясо, рибу, морепродукти, овочі, фрукти... словом, практично все)З плюсів - все свіженьке, щойно з моря чи з грядки. Проте є і мінуси. Великі хвилі на морі - нема риби, прийшов пізніше на ринок - взяв, що лишилось. А ще сезонність. Якщо сезон броколі в серпні-вересні, то вже в жовтні ти його ніде не знайдеш, чекай наступного року.Ми жили на краю міста. Прямо за нашим домом були величезні поля, де вирощували різноманітні фрукти і овочі. Часто їх продавали маленькі діти та підлітки, чіпляли до палиць, і несли продавати на ринок (на фото).У нас в дворі росло величезне мангове дерево. В сезон ми не знали куди вже ті манго дівати. Часто їх забирав сусід, і згодовував своїй корівці) ну або приводив корову прямо до нас у двір, щоб вона поїла 😂Мені дуже не вистачало звичних для нас овочів та зелені. Кожного разу я везла з України гори насіння, в надії щось виростити. Але земля в нашому садку була тверда і кам'яниста. За 6 років на Тіморі мені лише вдавалось виростити квіти. А один раз я навіть виростила бурячки у горщику 😂 це зайняло 4 місяці, і більше я таким не займалась)В лютому 2020 року я надумала виростити авокадо з кісточки. Через рік воно було вже мені по пояс, а ще через 2 роки вимахало вище будинку. Я посадила 2 деревця, але плодів вони жодного разу так і не дали. До цього року! Минулого тижня наші сусіди скинули фото - моє авокадо нарешті дало плоди) я вже тиждень пишаюсь, от вирішила і з вами поділитись радістю (перше фото).