Навдивовижу теплий і навіть спекотний вересень якось враз різко змінився дощовим жовтнем, і в їхній район усе частіше почали заповзати тумани з полів на околиці міста, несучи із собою невиразне відчуття смутку й тривоги. ✍️📚 Олексій Жупанський «Пацюк», 2020 (оповідання зі збірки #нічнийсеанс)Якщо вам знадобиться вмовити читати «Нічний сеанс» поціновувачів високої полиці, підкладіть їм оповідання «Пацюк». Я побачив тут спершу Кафку, потім Воннеґута, а закінчилось все Гофманом. Це, з одного боку, соціальна сатира, з іншого — жорсткий вирок бюрократії у алегоріях Бестіарію. Дуже оригінально і цікаво. І так, оповідання написане у світі серії романів «Осіннє заціпеніння» та «Серце весни», які я давно хотів спробувати, та все ніяк. Очевидно, час настав.👩‍🎨🎨 Яким Левич «Околиця», 2009Давно вже мені бракувало такої цитати, тривожної й похмурої, для якоїсь з картин Якима Левича, учня Сергія Григор’єва. Покажу вам у коментарі ще декілька робіт, аби ви зрозуміли, чому «якоїсь з» — художник працював у індивідуальному стилі складного нашарування тонів кольору на простір, на стику з контекстним мистецтвом. Дуже цікавий майстер, як на мене. Якщо перечитати, то те саме можна сказати і про оповідання «Пацюк». 🤔