«У світі дуже мало речей, які насправді є тим, чим вони здаються». Володимир Єшкілєв «Побачити Алькор», 2011Неординарний випадок з цим романом, він теж не є тим, чим здається. Це цікава історія, яка відбувається у двох часових періодах: сучасність і сива давнина, у обох різні конкуруючі таємні ордени змагаються за ту саму, так звану, машину ускладнених проклять. 🧐 І зроблено це майстерно, тут багато доречних цікавинок про таємні ордени і філософію, відсилок та цитат, і Єшкілєва читати мені подобається, і я легко дочитав до кінця, але все зіпсували діалоги. Тут ВСІ сучасні герої, чомусь, розмовляють напівблатним-напівтюремним жаргоном, навіть чоловік з жінкою у ліжку. Це обламало весь кайф. 🙄 А потім, мені випала нагода запитати у автора про це, і він відповів, що цілком усвідомлює цю ваду, і тому роман було переписано і перевидано у видавництві «Фабула» під назвою «Ситуація “Нуль”, або Побачити Алькор» у 2017 році, і він радить читати саме його. Цікавий кейс, я такого ще не бачив. А ви? Не #раджу_почитати «Побачити Алькор», але варто спробувати «Ситуацію “Нуль”». Те, що пише Єшкілєв – дуже цікаво, але я попав трохи не на те видання. 🤓 Цікаве про назву: Алькор – це маленька зірка у хвості сузір’я Великого Возу. Є легенда, що вавілонські володарі брали у царські лучники лише тих, хто був здатний побачити Алькор.