Вона була гарна. Але не пишне волосся, не очі, не брови вражали красою, ні. В постаті її, легкій, високій, стрункій, в виразі обличчя, сумному і гордому, в тісно стулених вустах, що, здавалось, казали мені, «москалеві»: «Є сила і в мужності одчаю», була якась особлива ваба.На ній, як і на старій графині, була чорна сукня жалоби, тільки на довгому срібному ланцюжкові висів срібний медальйон, а на лівій руці, що ховалася в важких складках сукні, блищав чудовий діамантовий перстень.✍️📚 Людмила Старицька-Черняхівська «Діамантовий перстень», 1929 Оце я начитався Кужавської і захотілося зробити допис з цитатою з повісті матері Рони Черняхівської, дуже її люблю і раджу вам. Відгук був тут, а у застосунку Underbooks є шикарна аудіоверсія, рекомендую. 👩‍🎨🎨 Олександр Мурашко «Портрет співачки Л. О. Андреєвої», 1908–1909І на використання картини Мурашка також надихнули «Боги мого краю», він також там згадується. Любов Андрєєва-Дельмас (у дівоцтві Тищинська) разом з чоловіком співала в Київській опері у 1908-1911 роках, ось і мала портрет від Мурашка.