🎄⭐ Моя настільна збірка. Читаю з будь-якого місця і насолоджуюсь. Там є і новела «Сойчине крило», яка починається 31 грудня: Ха, ха, ха! Празнично! Що таке празничне стрічання Нового року? Шумне товариство, молоді жіночі голоси, мов срібні дзвоники. Старші панове гудуть, мов дуби в теплому вітрі. Світло салону. Звуки фортеп’яна. Хор, пісні, сола... Декламація, брава, оплески. Жарти. «Кришталева чаша, срібная криш...» Наближається північ. Починає бити дванадцята. Всі підносять чарки, вихиляють душком, а батько родини кидає свою додолу. Нехай так пропадає всяка турбота! Бреннь! І раптом гаснуть світла. Всі запирають у собі дух. Бам... бам... бам... Числять до дванадцяти. Най жиє Новий рік! Най сяє нове щастя! Світла! Музика. Пісні. Нові чарки, нові тости. Поцілуї. Радість і стиски рук... Діти, діти! 🎄 Всім нам бажаю продовжити підтримувати армію до самої перемоги, а тоді вже — світла, музики, пісень і поцілуїв на повну. Нехай збудеться!🎶 А ось «Кришталева чаша, срібная криш...», слова Юрія Федьковича.