🇬🇧🇬🇧 (3/3) Джеймі Карраґер випустив колонку на The Teleagraph із роздумами про «Челсі»:Але останні 10 днів були невдалими: нічия з «Брентфордом», поразки від «Баварії» і «Манчестер Юнайтед» у наступних матчах, а також 1:0 на користь «Лінкольн Сіті» в перерві. Тепер Жозе Моурінью повертається на «Стемфорд Брідж» посеред тижня, а наступного вікенду чекає «Ліверпуль». Схоже, це один з тих ключових періодів, коли «Челсі» або виходить на правильний шлях, або зазнає невдачі, ввизнаючи брак глибини складу.«Челсі», до якого ми звикли за часів Абрамовича, вимагав, щоб команда боролася за найвищі нагороди. Цей режим був жорстоким у наймі та звільненні тренерів, але результати говорили самі за себе.Моє захоплення клубом поширювалося на його здатність продовжувати вигравати великі європейські та внутрішні трофеї після того, як «Манчестер Сіті» замінив його як фінансого гегемона Прем'єр-ліги. «Челсі» створив культуру перемог, подібну до «Манчестер Юнайтед» і «Ліверпуля», де будь-який сезон без великого трофею вважався провалом, навіть з відносно посередніми командами.Все це виглядає досить затишно і комфортно в епоху, коли підписують так багато гравців у віці від 17 до 22 років і роздають семирічні контракти. Це схоже на хитрий трюк, щоб заслужити похвалу за геніальну бухгалтерію і виправдати заклики до терпіння і часу, необхідного для повного дозрівання команди.За останній 21 рік «Челсі» просунувся на четверте місце серед найуспішніших англійських клубів за кількістю нагород.Він став одним з найбільших клубів світу не тільки завдяки величезним витратам, але й завдяки тому, що змирився зі щорічним тиск і очікуваннями, які супроводжують такий статус. Поки вони не повернуться до тих часів, вони будуть вступати в кожен сезон, задоволені тим, що кваліфікуються і беруть участь у Лізі чемпіонів, а не з переконанням, що вони повинні її вигравати.Хіба ревуть воли, як «Челсі» в формі?