Сьогодні — 4 роки від початку війни, яка змінила життя кожного з нас. Чесно…я б дуже хотіла, щоб нам ніколи не доводилось рахувати ці роки. Але вони є. І за цей час ми пройшли так багато — страх, розгубленість, переїзди, нові документи, нове життя в Польщі, сльози за домом і постійну тривогу за рідних. Я створила цю групу, щоб ми тут були не самі. Щоб можна було запитати, підтримати, підказати, інколи просто виговоритись і відчути, що поруч свої. Дякую кожному з вас за довіру, за історії, за допомогу одне одному, за теплі слова в коментарях. Це більше, ніж просто група —це маленьке українське коло підтримки далеко від дому. Сьогодні хочеться тихо згадати загиблих. Подякувати нашим захисникам. І обійняти подумки кожного з вас — хто будує життя з нуля, хто сумує, хто тримається заради дітей, хто просто втомився, але не здається. Ми дуже сильні. Навіть коли самі цього не відчуваємо. І я вірю: прийде день, коли ми будемо згадувати ці роки як шлях до миру і повернення додому. Тримаймось разом 🤍

Ваша Ю.