У таких стосунках фокус поступово зміщується з реальності на очікування. Життя ніби відкладається на потім: “коли він буде готовий”, “коли все стабілізується”, “коли щось зміниться”.

Це часто пов’язано з тривожною прив’язаністю, страхом втрати та викривленням, коли потенціал партнера стає важливішим за його реальні дії. Наслідком стає емоційне виснаження, втрата контакту з власним життям у теперішньому моменті. Особливо болісним цей процес стає тоді, коли партнер дійсно змінюється, але вже не поруч або в інших стосунках. У таких випадках додається ще й переживання втрати часу та “відкладеного життя”. На консультаціях зазвичай працюємо над поверненням до реальності: бачити не “ким він може стати”, а “ким він є зараз”, і чесно запитати себе — що відбувається з моїм життям у реальності. Якщо тобі це знайомо і ти хочеш все змінити, пиши мені в особисті @KateBilokin. Я, Катерина Білокінь, психологиня з відносин та засновниця цього каналу. Ми разом змінемо фокус уваги з "Він" на "Я".Ти маєш бути щасливою!

🌺