180 РОКІВ КЛАСИКУ УКРАЇНСЬКОЇ ФОЛЬКЛОРИСТИКИ13 січня відзначаємо 180-річчя з дня народження українського історика, етнографа та фольклориста Василя Милорадовича.Василь Милорадович народився у селі Токарі на Полтавщині. Походив з давнього козацького шляхетського роду.У 1869 році закінчив юридичний факультет Харківського університету. Довгий час працював в судових інстанціях на Полтавщині. Під час судової служби знайомився із селянами та завдяки ним занурився в українські звичаї і традиції. Це спонукало Василя Милорадовича зайнятись дослідженням фольклору та етнографії Україні, та насамперед Полтавщини.Першим дослідженням Милорадовича стали «Весільні пісні в Лубенському повіті Полтавської губернії», які він опублікував у 1890 році в журналі «Київська старовина». У праці зафіксував мовні особливості говірок, «паспортизував» та висвітлив обрядовість традиційного українського весілля у чіткій послідовності всього ритуалу. Був постійним автором «Київської старовини», а також друкувався у інших наукових виданнях Харкова, Полтави, Одеси.Саме Милорадовичу завдячуємо збереженням однієї із найвідоміших українських жартівливих пісень «Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела». Цю народну пісню він записав у селі неподалік Лубен і оприлюднив у 1897 році у науковому «Збірнику Харківського історико-філологічного товариства». У 1898 році уклав для друку у Полтавській архівній комісії збірник народних казок Полтавської губернії. У 1903 році Василя Милорадовича обрали почесним членом Полтавської ученої Архівної комісії.Написав праці з традиційної української демонології, досліджував явище магії в українській народній культурі. Низка досліджень Милорадовича присвячена звичаям, обрядам, історії церков та парафій, християнських та язичницьких вірувань, особливостям святкування релігійних свят, народній медицині.Праці видатного Милорадовича стали каталізатором для розвитку краєзнавчого руху на Полтавщині. У 2016 році на фасаді будинку культури села Токарі Лохвицької громади встановлено пам’ятну дошку. У 2022 році пам'ять про Василя Милорадовича увічнили у назві вулиці міста Лубни.