Romance Club UA | Клуб Романтики українською 🇺🇦 | Що я відчуваю, завершивши історію? Мені запам'ятався коментар читача, ...

Що я відчуваю, завершивши історію? Мені запам'ятався коментар читача, залишений ще давно, у розпал усього: "У ДІК час плине, наче в «Інтерстелларі»: година за сім років". Справді, ця історія відчувалася як незвідана могутня та важка планета Міллер, яка приваблює безмежними просторами та можливостями. Проте ступивши на неї, потрапляєш під її вплив, правила. І ти мусиш жити за ними, поки вона не вирішить відпустити сама. Я створювала історію чи вона мене? Досі не можу сказати, хто кого більше. Тепер у мене відчуття, ніби я повернулася на Ендюренс, а там минуло двадцять років – усе інакше й усі інші.Вирушила б я вивчати цю планету, знаючи, як усе складеться? Однозначно. Як і в героя улюбленого фільму, у мене насправді був один шлях – летіти, шукати, досліджувати. Провалюватися в чорні діри та виринати з них, усвідомлюючи, що знову стоїш на початку шляху, за книжковим стелажем. Азбукою Морзе передавати співпланетянам здобуті дані, сподіваючись, що вони прокладуть їм маршрут у нові світи.За час роботи безліч читачів писали мені, що КР та ДІК змінили їхнє життя. Хтось зацікавився іншими культурами й мовами, хтось – поезією, історією. Деякі знайшли близьких друзів, нову професію чи підтримку та віру після тяжких часів. Навіть якби таких людей було лише двоє-троє – воно було б того варте. Проте їх більше, набагато більше. Чи знаєте ви, яке це щастя – розуміти, що ти була причетною до цього? Дякую всім вам за те, що чекали, відгукувалися, проживали. Дякую за те, що все склалося саме так.ВеронікаДжерело: Лазурный свет твоей души#новини #сценарист