Я відчуваю час інакше. Я не відчуваю минуле, як те, що пройшло колись і чого ніколи не буде, а майбутнє - як те, що обов'язково станеться через зрозумілий проміжок. І навіть теперішнє мінливе, бо стає минулим кожну секунду. Щойно ось знову теперішнє стало минулим.Зокрема тому я вкрай непунктуальна - час для мене нелінійний і його швидкість суб'єктивна. Іноді його плин вкрай повільний, бо насичений, іноді - швидкий. І так було з дитинства - я не пам'ятаю з якого віку до мене приходили моменти, що "о, ось цей кадр стане спогадом". І я ніби повертаюсь в ті спогади, якщо хочу.Ніби минуле - це те, що відбувається тут і зараз, але в іншому вимірі. Тому я не ностальгую і не сумую по тому що пройшло - при правильному налаштуванні, я можу туди перенестись емоційно. Я б можливо не наважилась пред'явитись настільки дивними тезами за європейськими мірками, якби не дізналась, що так живе ціла раса вже тисячоліттями. І чим далі я читаю про світогляд австралійських аборигенів, тим більше я з нього беру елементів, які варто забрати в свій світогляд, як базу.--Австралійські аборигени жили первинним укладом до приходу європейців. Тобто поки Євразія встигала розвивати цивілізації, знищувати цивілізації, плести королівські інтриги, вмирати від чуми, будувати величезні човни, спалювати культури в тисячах кілометрах від них, боротись за владу, будувати собори з горгулями, вбивати один одного за не ту віру - австралійські аборигени жили так само, як тисячі років до цього, і їх це повністю влаштовувало. Вони не перейшли до скотарства та землеробства, зате розвинути дивовижно тонке відчуття природи і набір ритуалів, як бути в мирі з цією природою. Нагадую, що це все на материку, які навіть сучасні люди з інших частин світу вважають таким, що хоче вбити якщо не зміями та павуками, так вогнем. Австралійські аборигени - це не один народ, а більше 5 тисяч, кожен зі своєю мовою, територією, ритуалами. Називають вони себе просто "люди" - "люди назва_землі". Тому казати про них щось загальне не до кінця правильно, - та цілком допустимо, коли це щось спільне або має схожі аналоги між групами. І це найстарша раса на Землі - 65 000 років.В них немає лінійного відчуття часу - для них минуле, теперішнє і майбутнє все відбувається одночасно, згрубша в різних площинах. Через те, що немає "завтра" вони навіть не будуть пакувати собі залишки дичини з сьогодні на завтра. Бо завтра буде нове "зараз", а ця дичина в цьому поточному "зараз". Центральним для них є поняття the dreaming. Це погляд на побудову реальності, який означає вимір everywhen, де все відбувається зараз, завжди і водночас. Де присутні померлі і ненароджені. Де присутня інформація, де є джерело води і що скоро прийде буря. Де є віра, що шляхом ритуалів і правильного контакту з простором (природою, оточенням) можна отримати доступ до цієї інформації. (Мені чимось це нагадує концепт Ноосфери Вернадського)Dream тут не означає сон, але й сон в культурі аборигенів - не є просто картинки, які генерує мозок - це інший вимір, в який можна себе помістити, зокрема як канал зв'язку з предками в the dreaming. Тобто, якщо бути в правильному зв'язку з теперешнім, то минуле не є завершеним, а майбутнє не є невідомим. Якщо дуже коротко, це погляд на світ на 180° протилежний західному підходу "досягаторства". Навіть лише пишучи це я заземлююсь, а той абзац про історію Євразії викликає суміш жаху з тривогою. Якщо у вас виникло неперереборне бажання знецінити світогляд австралійських аборигенів, дозволю собі нагадати що цей підхід працював і працює стабільно значно довше, ніж підходи, які придумували в Європі за цей період 😶‍🌫️#австралія@uanother