Загинув Хорват. Були знайомі з Майдану. Разом бились з беркутом. Потім постійно випадково пересікались. У Іловайську, Пісках, на акціях і маршах. Чесний, справжній, ідейний, правий. Пам'ятаєш, як ми сиділи у кнайпі і мріяли про велику Україну?Тоді ми лише мріяли та боролися, у нескінченних сутичках з ліваками , й мєнтами ми вели боротьбу?Пам'ятаєш, як ми всі наче один пішли на Майдан де у вогяному вирі горів беркут, там де наша кров тікла рікою, там де ми посміхалися смерті у обличчя?Пам'ятаєш як ми, ще юні, поїхали на війну. На схід йшли ми на боротьбу з московською ордою. Мали з собою лише мрію і автомат. У вирі боротьби гартувалася сталь і тоді ми з тобою із посмішкою на наших зкривавлених обличчях зустрічали смерть.І коли нас ми зникнемо і лиш вітер буде шуміти над курганами у яких поховані ми з тобою. Ми будемо посміхатися з могил, бо знатимемо, поки буде палати вогонь боротьби на милій Україні, — ми житимемо вічно, знаючи, що Україна жива. Сьогодні ти друже отримав вічне життя у боротьбі за Велику Україну, долучився до числа найкращих і я впевнений, що колись ми ще неодмінно зустрінемось, хай не у цьому світі.