Інтейват • Genshin Impact | Що стало відповіддю Варки на запитання про причину стати лицарем? Хто ...

Що стало відповіддю Варки на запитання про причину стати лицарем? Хто йому допоміг її знайти? Дізнаймося в другій Історії персонажа!Не ймем ми дому, поки нема чужих хатин.Не ймем туги, поки розлука не вівіда тин. Поки Шеймус Пегг записував цей короткий вірш у свій зошит, Варка сидів біля багаття, гріючи горщик з вином.— Якщо на мене, тобі дійсно варто приїхати до Мондштадта. З твоїм талантом до пісень і слів ти станеш живою легендою!— Побачимо… — Шеймус взяв кухоль із рук Варки й недбало знизав плечима, — Принаймні те вино з кульбаби, про яке ти згадував, здається, дійсно варто спробувати.Зимової ночі в одній країні двоє перспективних мандрівників, що були вже далеко від своїх домівок, випадково перетнулися. Тоді Варка вже відвідав чимало країн. Він бачив найжахливіших істот, що нишпорили гірськими вершинами та збурювали океани високими хвилями. Він бачив найхоробріших чоловіків, озброєних лише простенькими списами та тканинними обладунками, які стояли на своєму проти полчищ ворогів. Мілеліти, Ґарди… Різні люди з різних країн, яких називали по-різними, але які мали однаковий дух.Однак здавалося, ніби між ним і відповіддю, яку він так відчайдушно шукав, все ще висіла завіса. З плином років, проведених за кордоном, єдиною річчю, що лишалася незмінною, була його туга за домом. — Цікаво... Чи юний пан Крепус уже повернувся, щоб перейняти виноробню, чи все-таки здійснив свою мрію стати лицарем? А як там Фредеріка, яка ніколи не мала доброго слова для когось? Чи скресла її крига, чи закохалася вона в якогось щасливчика? А що з Ерохом? Він завжди так швидко вказував на те, як я не дотримувався лицарського кодексу. Чи став він поблажливішим із часом? Цікаво, чи вино вдома все ще має той самий смак, який я пам'ятаю. Цікаво, чи моя родина сумує за мною так само, як я сумую за ними…— Якщо тобі так цікаво, чому просто не повернешся? — різко перервав безперервні роздуми Варки Шеймус, — Ми різні. У мене в Нод-Краї не залишилося нікого, за ким я міг би сумувати.— Повернутися? Але я все ще не знайшов своєї відповіді…— То може ті люди, про яких ти щойно говорив… і є твоєю відповіддю?Варка замовк, а його рука з келихом завмерла на півдорозі до губ. Він відчув, як завіса в його серці була розірвана. "Дім" ніколи не був якимось розмитим поняттям. Так само, як і причина стати "лицарем" ніколи не вимагала тягаря великої, благородної мети. От тільки… Як до такої простої істини можна було йти стільки років? Якщо він повернеться зараз, чи не будуть вдома сміятися з нього аж до хрипоти? Хіба пробудження героя не має відбуватися в легендарний момент, а за ним тріумфальне повернення в епічну годину? У бардських оповідях все відбувається не так!Та, можливо, правда не така проста, як здається людям. Адже треба покинути дім, аби навчитися сумувати за ним… Відчувши сум'яття в думках Варки, Шеймус прочистив горло і закрив свій блокнот.— Гм… Гаразд, якщо тобі аж так треба знайти причину, то вважай, що твоє завдання — доправити мене до Мондштадта. Крім того, я хочу побачити цю Фредері… тобто, оте вино з кульбаби, про яке ти постійно говориш! Я хочу перевірити, чи воно справді таке смачне, як ти про нього кажеш!🌷Перекладач — трешикАрт — офіційно#інтейват_історія #інтейват_перекладПідтримати канал | Зарядики