Чого нас, сучасних людей, можуть навчити постанови про жертви, приношення і очищення?

Близькість стосунків вимагає більшої відповідальності Чим ближче, - тим відповідальніше.

Чим ближче людина наближається до Бога, тим більш чистою і освяченою вона має бути. Язичники, евреї священники і первосвященники - всі вони мали різний рівень посвяти і відповідальності.

Коли людина просто наближається до Бог, вона приносить Йому жертву. Коли людина грішить, вона мусить принести певну жертву. Коли вступає в завітні стосунки - ну це вже інший рівень. І тут важливе все: формат, місце і час.

Коли людина йде на служіння Богу, вона має не лише принести жертву, але й дотримуватися певних традицій чистоти. Коли хтось претендує на особливу близькість до Бога, стає, так би мовити, посередником між Богом та іншими, він мусить бути гідним цього статусу. Не можна називати Бога своїм Господом і вести аморальний спосіб життя. Близькість - це відповідальність. Глибока близькість вимагає більш глибокої посвяти і відокремлення.

Христос вчив, що коли хтось в Бозі і Бог в людині, то вона не належить собі, а приносить гідний плід служіння.

"Бо Я — Господь, Бог ваш, і ви освя́титеся, і будьте святі, бо святий Я, і не занечищуйте душ своїх усяким плазуючим, що плазує по землі".
Левит 11:44.