«Що вони там курили, щоб це придумати?»

Це одна з найбільш ганебних фраз, яку можна почути комерційному творцю від клієнта. За цією фразою криється зверхнє нерозуміння, невпевненість, але до всього ще й невігластво у питаннях того, що ж там курять чи іще вживають. Цією фразою людина намагається встидати внутрішню дитину, назвавши її «наркоманом», наче бабусі на лавочці та ще й на додачу висуває свою непідтверджену ефективністю раціональність, як щось очевидно виграшне. І проблема зовсім не в тому, що твір може комусь не сподобатися або ж бути підданим критиці — питання саме у нарочитій зверхності цієї конструкції. Трансформувати такий підхід дуже просто. Якби людина замість зверхнього невігластва перейшла до етичної зацікавленої критики, то в її словниковому запасі стало би значно більше слів, що інтерпретують дивність:Химерний, Чудернацький, Курйозний, Дивацький, Утопічний, Фантастичний, Нереальний, Незбутній, Нездійсненний, Незрозумілий, Непевний, Неясний, Недохідливий, Примарний, Оманливий, Ефемерний, Ілюзорний, Примхуватий…

Ці слова надають різного емоційного забарвлення бажанню висловити незгідність із творчим результатом та розширюють межі мовлення, а отже й мислення, через створення нових нейронних шляхів. А ще вони говорять про результати творчості, а не про творців. Вони є чудовим початком для критичного діалогу. Стосовно себе я чув фразу «Що ви там курили?» востаннє років зо п’ять тому. На щастя з того часу в моєму колі серед партнерів та клієнтів опиняються люди зі схожими цінностями та етичними принципами.А якщо говорити про, власне, куріння канабісу (хоча я більше люблю слово Марихуана, бо відчуваю жіночну енергію в цій рослині), то в цьому є як позитивні, так і негативні аспекти для творчості. У багатьох дослідженнях зазначається, що канабіс стимулює творчість, допомагаючи знаходити нетривіальні рішення. Проте на власному досвіді я можу сказати, що це лише короткочасний бенефіт, який перекривається втратою концентрації, особливо внаслідок тривалого вживання.

Чималий час свого життя я жив у режимі «банка зранку, напас про запас» і при цьому робив бізнес, рулив родину, розвивався. Та по прошесті років, коли я покинув цю звичку можу сказати, що моя творчість лише стала сильнішою, завдяки балансу концентрації та розслаблення. У цьому найкращі помічники — фізичні вправи, медитація та для мене особисто — гра на акустичних музичних інструментах. Нині я зрідка звертаюся до цієї рослини, але в церемоніальному сетінгу. Коли хочу зануритися у себе і відрефлексувати якесь почуття чи здійснити прогулянку надрами пам’яті аби звільнитися від якогось утиску чи заради прийняття тіньового боку. Так само я практикую і психоделіки, які останні роки набирають популярність у світі, виходять з тіні, створеної у 60-х Ніксоном та нарешті дестигматизуються в науковій спільноті й серед суспільства. Я практикую їх вже 19 років, і за цей час назбирав чимало досвіду з практики, спілкування з племенами, що вживають їх поколіннями та з наукових джерел. Я вірю, що ці речовини (особливо натуральні рослинні) — не просто прикольчики, а мають потужний потенціал для особистісного зростання, психологічної свободи та здоров’я в цілому. І тому я зібрав те, що знаю у лекцію: Навігація у психоделічному досвіді.

В якій розповім, що практикую я аби ці мандри всередину себе були результативними й дійсно впливали на моє подальше життя, а не просто «було класно й цікаво». Лекція відбудеться 20 лютого о 19:00 за Києвом. Усі деталі про те чому це буде вам корисно на сторінці лекції. Там само й реєстрація. Буду радий вас бачити. І насамкінець, якщо хтось скаже вам «Що ви там курите?» не пропускайте це крізь вуха — захищайте власні творчі кордони.