ЦЕ НІХТО НЕ БУДЕ ЧИТАТИ | Поки закінчую з переїздом, то взагалі не зʼявляюсь на каналі, але підс...

Поки закінчую з переїздом, то взагалі не зʼявляюсь на каналі, але підсумки місяця принесла. Київ прокляв мене за те, що я його проміняла на інше місто, інакше я не розумію, чому ці два місяця я не можу читати, коли я там👀 тому — не густо знову (і тут не про кількість, а мої відчуття, бо я дуже люблю читати вдень мінімум годину), але я сподіваюсь, що цією весною я обнулилась, оновилась та знову буду читати багато і в радістьКороткі відгуки:«Колонія». Переслуховувала, в цей раз вона далася мені важче, бо я вже не та, що в 2023, коли читала вперше і світ не той і занадто сильно нагадує світ в книзі. Я і забула яка вона жорстока, а головне, що за шоком від подій, вперше не помітила, хто насправді винен в тому, що там відбувається і хто ляльковод. Спойлер — росіяни.«Гемінґвей нічого не знає». Мені рідко подобається коротка проза, але це не той випадок. Дуже потрібна книжка, дуже болюча і дуже справжня. Я плакала і думала: «Гемінґвей і Ремарк реально нічорта не знають в своїх книжках про війну, але дуже хотілося б, щоб і ми не знали насправді»«Макова війна». Це вперше книжка з жорстоким геноцидом, який дуже легко можна зрівняти з власними досвідами будучі українцем — не торкнула мене взагалі. Ну геноцид, то й геноцид, у нас такий вдома. Чи то я вже так зчорствіла, чи це саме з цією книгою (бо зазвичай я дуже релейчусь, ще і можу поридати), поки не зрозуміла. Але в цілому мені сподобалась історія, буду далі читати.«Шлях додому». Я обожнюю Фітцека, але ця книга мене втомила і мала деякі логічні дірки в сюжеті.«Вроцла-віта». Чомусь я була доволі скептично налаштована до українського ромкому (тому що поки те, що я читала у нас в подібних жанрах мені абсолютно не заходило і нагадувало клішований серіал), але історія мене здивувала тим, яка вона проста і водночас рідна, яка зрозуміла головна героїня і її проблеми та думки. Мені не було тут зайвої драми, чим часто грішать авторки ромкомів, а ще все було так тепло, що залишило дуже гарний слід на серденьку.«Романтична комедія». А ось це було нудно. Авторка намагалася в слоубьорн, який я люблю насправді, але я люблю коли між персонажами хімія, прихований флірт, фразочки подвійного значення (загравання/не загравання). Але тут весь слоубьорн в тому, що героїня не впевнена в собі і в тому, а вони вже пара чи все ще ні. Під кінець, у мене вже почало сіпатися око від цього і якби я не слухала аудіокнигу під збирання коробок — я не впевнена, що закінчила б😐Діліться, що начитали в лютому!