Трудові нотатки адвоката Ганни Лисенко 🇺🇦

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 04.11.2025 року по справі №580/5022/24 Розгляд правовідносин, пов’язаних з пенсійним забезпеченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, які врегульовані нормами Закону №796-XI, а саме: щодо визначення розміру основної пенсії (стаття 54 Закону № 796-XI) та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю (стаття 50 Закону № 796-XI). Законодавчими змінами права пенсіонера були порушені, додаткові пільги скасовані. Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що «скасування пільг, компенсацій та гарантій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не відповідає конституційному обов`язку держави, передбаченому у статті 16 Основного Закону України, тому зазначені пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищені Конституцією України від негативних наслідків для цієї категорії осіб при внесенні змін до законодавства України, оскільки норми Конституції України зобов`язують державу нести відповідальність за впровадження системи заходів щодо розв`язання проблем, пов`язаних із забезпеченням захисту прав, інтересів, гарантій, наданих особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Верховний Суд вказав, що «суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи». Як результат, Велика Палата Верховного Суду відновила порушене право пенсіонера, зобов’язала пенсійний орган виплачувати пенсію та додаткову виплату так, як це було більш вигідно для пенсіонера та вказала звернутися до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності статті 50 Закону № 796-XII.

Позиції Верховного Суду щодо гарантій мобілізовних працівниківПостанова Верховного Суду від 07 травня 2025 року у справі № 463/2695/24, в якій вирішилось питання права на збереження середнього заробітку педагогічним та науково-педагогічним працівникам, призваних на військову службу під час мобілізації. Верховний Суд вказав, що Законом України від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, внесені зміни та у частині другій статті 57 Закону України «Про освіту» слова «чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період» виключені. Тобто з 24 грудня 2023 року за педагогічними чи науково-педагогічними працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, не зберігається попередній середній заробіток. Отже, педагогічні та науково-педагогічні працівники, призвані на військову службу під час мобілізації, мають право на збереження середнього заробітку, згідно зі статтею 57 Закону України «Про освіту» в редакції, яка діяла до 24 грудня 2023 року. Постанова Верховного Суду від 08 жовтня 2025 року у справі №752/13502/22 щодо збереження роботи працівнику-військовослужбовцю навіть після закінчення строку трудового договору.  Звільнення працівників, в тому числі за п. 2 ст. 36 КЗпП України, з якими роботодавцем було укладено строкові трудові договори і які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, є можливим не раніше дня закінчення дії особливого періоду або дня фактичного звільнення з військової служби. Законодавство не встановлює винятків чи особливих умов застосування гарантій, передбачених частиною другою статті 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», частиною третьою статті 119 КЗпП України, залежно від умов трудового договору, зокрема і строку його дії. Такі гарантії щодо збереження місця роботи і посади не поширюються лише на осіб, які займали виборні посади в органах місцевого самоврядування та строк повноважень яких закінчився (частина п’ята статті 119 КЗпП України). Поділіться рішеннями з колегами, підписуйтесь на канал Трудові нотатки адвоката Ганни Лисенко

Позиції Верховного Суду щодо призупинення дії трудового договоруПостанова Верховного Суду від 02 квітня 2025 року у справі № 758/4824/23, в якій суд відмовив працівнику у скасуванні наказу про призупинення дії трудового договору, оскільки   обидві сторони спору визнали факт захоплення приміщення ліцею ворожими військами, залишення працівника на тимчасово окупованій території України без засобів зв`язку з роботодавцем. Забезпечення відповідачем належних умови праці, трудових гарантій, а головне безпеки позивачки при здійсненні нею трудової функції під час перебування на окупованій території, було неможливим. Можливість виконання позивачкою своїх трудових обов`язків дистанційно також не встановлена.Постанова Верховного Суду від 05 травня 2025 року  у справі № 758/4178/22, в якій суд вказав, що відновлення порушеного права працівника на працю повинно здійснюватись не тільки визнанням наказу про призупинення дії трудового договору з працівником незаконним й поновленням дії трудового договору, а так само виплатою роботодавцем працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу, застосовуючи норми ст. 235 КЗпП.Поділіться рішеннями з колегами, підписуйтесь на канал Трудові нотатки адвоката Ганни Лисенко

Нова форма повідомлення до ТЦК про зміну облікових даних: що змінилося з 16.12.2025Постановою КМУ від 10.12.2025 № 1644 обновлено форму повідомлення про зміну облікових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 4 до Порядку № 1487).Що саме змінили у формі👉 Розширено блок для військово-облікового документу:Тепер (за наявності) вказуємо:- серію та номер;- дату видачі;- орган, який видав документ;- дату та час формування документа.У новій формі розмежовано:- задеклароване (зареєстроване) місце проживання;- фактичне місце проживання.Тепер ці дані зазначаються окремо — це важливо для коректного військового обліку.✔ Примітка: ці дані заповнюються лише за наявності — це прямо зазначено у формі.🗂 Коли роботодавець подає повідомлення до ТЦКВимогу передбачено п. 34 Порядку № 1487.📨 Повідомлення подається:- щомісяця до 5-го числа - якщо виявлено зміну облікових даних (тобто сьогодні останній день в цьому місяці)- протягом 7 днів з дати наказу у разі:прийняття на роботу;переведення на іншу посаду,звільнення працівника.📝 Висновок для роботодавців🔹 Використовуйте оновлену форму Додатку 4 з 16.12.2025.🔹 Перевірте військово-облікові документи працівників.🔹 Особливу увагу зверніть на адресні дані та реквізити військових документів.Нову редакцію Повідомлення про зміну облікових даних (Додаток №4) прикреплю в наступному повідомленні 👇🏼

Продовження цікавої справи, про яку вам розповідала раніше, де апеляційний суд після вказівок Верховного, витребував штатні розписи від роботодавця, вияваив 50 вакантних посад, і змінив своє рішення, скасувавши наказ про звільнення за скороченням.Нагадаю, Постановою Верховного Суду від 15.01.2025 року по справі №453/94/23, суд зробив висновок щодо складених кадрові документи роботодавцем при звільненні, який є зацікавленою стороною.  Суд вказав, що відхиляючи вказаний довід позивача та вказуючи, що на підприємстві за вказаний період не було наявних вакантних посад, які могли б бути запропоновані  ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції постався лише на інформаційну довідку  АТ «Укртранснафта», тобто доказ, який не є офіційним документом, а виготовляється відповідачем та залежить виключно від нього.  Вказуючи, що позивач не спростував вказану довідку відповідача, суд апеляційної інстанції не вказав, як звільнений працівник може надати докази, а саме документи АТ «Укртранснафта». Верховний суд направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.В Постанові Львівського апеляційного суду від 12.06.2025 року вказано, що на виконання вказівок Верховного Суду судом апеляційної інстанції згідно ухвали від 24 квітня 2025 року витребувано в АТ «Укртранснафта» штатні розписи підприємства за період з дати попередження ОСОБА_1 про наступне вивільнення (24 грудня 2019 року) та станом на день його звільнення (28 лютого 2020 року).З аналізу штатних розписів АТ «Укратранснафта» та пояснень його представника ОСОБА_7 встановлено, що на дату попередження ОСОБА_8 про наступне вивільнення (24 грудня 2019 року) та станом на день його звільнення (28 лютого 2020 року) вакантними було понад 50 посад. Однак такі посади не були запропоновані ОСОБА_1 , натомість відбулося суміщення професій (посад). Тому суд прийшов до висновку, що звільнення за скороченням відбулось з порушенням.ПРОТЕ!!!!Суд відмови у задоволенні позову, оскільки працівником пропущено строк звернення до суду!Право на звернення до суду з цим позовом виникло в ОСОБА_1 01 березня 2020 року, проте з позовом він звернувся 17 січня 2023 року, тобто з пропуском установленого частиною першою статті 233 КЗпП України строку.Для поновлення строку звернення до суду Позивач посилається на ті обставини, що протягом тривалого періоду, після його звільнення, а саме з 28 лютого 2020 року він часто хворів, його стан здоров`я погіршився, тому повинен був значний час проходити певне лікування та реабілітацію у медичних закладах, що підтверджується відповідними виписками із медичної карти. наведені позивачем причини для поновлення строку звернення до суду є неповажними, оскільки ОСОБА_1 був звільнений з роботи 28 лютого 2020 року, про отримання наказу особисто розписався. Згідно запису в трудовій книжці позивача, 02 квітня 2020 року (через місяць після звільнення) він звернувся в Сколівський відділ соціального захисту населення, де йому було призначено виплату допомоги по безробіттю.Суд не бере до уваги Виписки з медичних карт амбулаторного хворого, на які посилається позивач, оскільки перебування ОСОБА_1 на лікуванні упродовж практично трьох останніх років носили тимчасовий і короткостроковий характер. Оскільки позивач протягом березня-травня 2020 року не хворів (стаціонарно лікування не проходив), то у встановлений законом місячний термін міг оскаржити своє звільнення з роботи.Крім того, встановлено, що позивач протягом трьох років постійно звертався до відповідача з листами та скаргами, вів переписку про поновлення його трудових прав, отже мав можливість у встановлений законом строк, звернутися з позовом про поновлення на роботі.