🇪🇹🇺🇦 Минулого тижня Ефіопія відзначала 90-річчя своїх військово-повітряних сил. У цій визначній даті нас цікавить те, що батько одного з піонерів ефіопської авіації був уродженцем Полтавщини.Іван Бабічєв народився в Полтавській губернії 1872 року. Освіту здобував у Ромнах та Єлисаветграді (нині Кропивницький), а у 18 років вступив на військову службу.Не до кінця зрозуміло яким чином, але, ймовірно з власної ініціативи, 1896 року він опиняється в Джибуті. Там знайомиться з Ніколаєм Лєонтьєвим, одним із ключових дослідників Ефіопії того часу та засновників ефіопсько-російських дипломатичних контактів. Згодом Лєонтьєв привезе до свого маєтку в Україні кілька дітей із півдня Ефіопії. Їхні нащадки і нині можуть жити на Кіровоградщині — я писав про це раніше.Бабічєв відвідує султана Рагейти (це на кордоні сучасних Еритреї й Джибуті), що перебуває у зоні перетину інтересів Франції та Італії, і натякає тому, що непогано було б його володіння передати під протекторат Росії. В Аддис-Абебі Бабічєв установлює контакти з імператором Менеліком II.Така ініціативність Івана не до вподоби російській владі. Можливо, в Петербурзі остерігалися конфліктів із європейськими державами — як це сталося в Таджурській затоці з поселенцями Ніколая Ашинова. А може Бабічєв просто перейшов дорогу комусь із урядовців. Так чи інакше, після повернення додому йому забороняють виїзд за межі Російської імперії.Іван переїжджає до Одеси і починає працювати на Лєонтьєва, який постачає з Росії до Ефіопії зброю та боєприпаси. Бабічєв засновує агентство, що займатиметься торгівлею між двома державами. За кілька місяців йому повертають закордонний паспорт, однак беруть письмове зобов’язання не в’їжджати до Абіссинії.Не надто переймаючись цим, він вже в 1899 році знов опиняється в Аддис-Абебі. Та на вимогу російського посольства майже відразу залишає Абіссинію й оселяється в Джибуті. За кілька місяців Бабічєв повертається і навіть вступає на службу до імператора. Менелік II дарує йому маєток і призначає відповідальним за будівництво доріг та інших технічних споруд.За Бабічєва клопочуть Лєонтьєв, голова російського посольства Лішин (представник чернігівського дворянства) і навіть сам Менелік II. Зрештою, 1904 року Ніколай II знімає заборону. Наступного року Бабічєв прибуває на батьківщину вже не як порушник, а як представник імператора Менеліка II. У Росії він намагається організувати продаж гвинтівок до Ефіопії, аби та могла чинити опір майбутній італійській агресії, однак ці зусилля виявляються марними.Бабічєв повертається до Абіссинії, одружується зі знатною жінкою й оселяється на південний схід від Аддис-Абеби — там, де нині розташоване місто Бішофту. У подружжя народжується п’ятеро дітей: Єлєна, Соня, Маруся, Віктор та Михаіл. Останній — якого називатимуть Мішкою — згодом стане одним із перших ефіопських авіаторів. Сам Іван Бабічєв до Совєтської Росії не повернеться: він помре 1952 року і буде похований в Ефіопії.