«занадто багато замовлень, нема часу на портфоліо» чи «занадто мало замовлень, нащо мені те портфоліо?»як часто ви ловите себе на цих думках? які з них переважають? що за емоції в цей момент переживаєте?насправді обидві крайності — надзвичайна точка розвитку. але тільки якщо ви вмієте сприймати це, як хитання на хвилях. життя — океан.обставини — хвилі.ви — самі вибираєте, як з ними взаємодіяти. дозволити їм збити себе з ніг, підлаштуватися під їхній ритм чи спробувати підкорити.що я маю на увазі?спробуйте сприймати усі обставини, як чудові. якщо занадто мало замовлень, сприйміть це як подарунок у вигляді часу на ретельне допрацювання/створення портфоліо. не впадайте у самосаботаж «та і нащо?». створіть те, що збільшить ваші шанси на ажіотаж з боку клієнтів.якщо занадто багато замовлень, насолодіться цим. одразу відмітьте кейси, які не під NDA, та продумайте, як потім покажете їх в блозі, лінкедін чи на behance. розгляньте делегування та/або створення невеликої команди. кожна «обставина» — це насправді «можливість».і мислення тут вирішує все. 🧡обіймаю і кажу все на правах людини, яка за 6 років в дизайні так і не створила класичне портфоліо, але допомогла створити та монетизувати його ~1000 людей