Інколи хочеться просто зупинитися. Відступити. І дозволити течії нести тебе туди, куди вона несе всіх. Бо те, що я і моя команда намагаємося будувати, а саме просвітництво, доказовість, здоровий глузд, нажаль часто залишається непоміченим. А іноді навіть карається, чи то блокуваннями, або знеціненням чи хвилею агресії і хейту. Я автор цієї спільноти, але за нею стою не лише я. Поруч зі мною є і моя адміністрація, це ті люди, які також є лікарями, фахівцями, людьми з досвідом. І вони, так само як і я, витрачають свій час і сили, щоб тут з’являвся зміст, а не просто шум. І дивлячись на те, що відбувається навколо, починаєш розуміти, що вести людей до світла це справа невдячна. Я всього лише маленький механізм у велетенській системі. Системі, яка, здається, почала втрачати рівновагу. І таких, як я, можна замінити в будь-який момент, і світ навіть не помітить. Але найбільше лякає інше - швидкість, з якою деградує суспільство. Згадайте, ще зовсім недавно цінність мали знання, досвід і слово людини, яка справді розуміє, про що говорить. А сьогодні часто достатньо яскравої картинки, короткого відео і кількох секунд уваги. Треш, шум і швидкий дофамін витісняють сенс. Тих, хто намагається говорити складні речі просто і чесно, часто не чують. Або «скасовують». Або знецінюють настільки, що бажання щось створювати починає згасати саме по собі. Суспільство ніби розчиняє власну сутність у нескінченній гонитві за миттєвими емоціями. Я пишу це тут не для того, щоб почути слова подяки у коментарях. Цей пост про інше. Про значно глибші речі. І я щиро сподіваюся, що більшість із вас зрозуміє, про що саме я написав. Я знаю, що серед вас багато людей, які ще зберегли здатність думати. Критично. Самостійно. Тримайтеся за це. У часи великої перебудови світу, у часи змін, які тільки починаються, саме критичне мислення стає справжнім інструментом виживання. Згадайте, як це бути тим, ким вас народили. Бути Людиною! Дякую, що ви є! Бережіть себе! Сьогодні це стає справжнім викликом. Обійняв кожного 🤗 Ваш адмін 🫀