Лікбез щодо дитини у школі та її майбутнього. Хочу поділитися своїм досвідом та спостереженням за три роки у школі: не тільки як працівниці, а й як мами. Головне, що потрібно запам'ятати і не плекати ілюзій: ваша дитина - потрібна лише вам, тому увесь її шлях в освіті - лише ваша проблема. Якщо ви не будете цікавитися усіма можливостями та хоч на якийсь час перестанете відстоювати дитину - ніхто інший за вас це не зробить. І я зараз не лише про булінг, мобінг. Важливо відстоювати права дитини у межах закону, знати більше, ніж керівництво, адже часто батьки упускають важливі моменти: закони, виключення з них, важливі параграфи у законодавстві, завдяки яким діти б мали невеликі бонуси, які б допомогли у майбутньому та зараз. Зрозумійте, що у школі, гімназії, інституті ніхто не має опікуватися вашою дитиною у більш ширшому значенні, ніж просто догляд чи надання освітніх послуг. Скажу більше, інколи працівники освітніх закладів просто не знають усіх законів та нюансів, і навіть не мають цього знати. Я розумію, що ми усі живемо досі у стресі, тому завжди є виправдання, проте деякі речі мають бути викарбувані до автоматизму: шукати інформацію самостійно, консультуватися та тримати руку на пульсі. Так, складно: у чужій країні, чужою мовою, з незнайомими законами, але іншого варіанту нема, якщо хочемо кращого майбутнього для дітей. Ненавиджу повчати чи ще щось, просто дуже хочеться, щоб за кожною дитиною стояли батьки, чи мати, чи батько, які вірять, які допоможуть і зроблять все, попри все. Ваша "учілка"😘❤️