ВЕЛИКА СЕРЕДА: НАДМІРНІСТЬ ЛЮБОВІ

В цей день крім зради Юди, згадують також помазання Христа миром. Деталі цієї події (час, місце, учасники) у описах євангелістів різняться. Проте загальна картина виглядає таким чином: за лічені дні до хресних страждань Ісуса Христа якась жінка прийшла в дім, де Він був гостем, і помазала Його дорогоцінним запашним миром. Учні обурилися її марнотратністю, проте Ісус сказав, що вона зробила добрий вчинок, приготувавши його тіло до смерті.

У цієї історії багато значень, але, на мою думку, це історія про любов, яку ми маємо виявляти до Бога і ближніх. Справжня любов надмірна і екстравагантна, вона перевершує найсміливіші людські очікування і викликає осуд з боку добропристойних християн. Можна лише уявити скільки осудливих поглядів і перешіптувань викликав вчинок жінки. Усі святі - щонайменше диваки в очах сучасників. Справжній любові чужий економічний розрахунок. Вона розриває коло відшкодування, віддає більше ніж потрібно, не очікуючи натомість жодної віддяки. Любов не зупиняється перед умовностями, долає соціальні стереотипи, ламає традиційні ролі. Євангелист Лука підкреслює, що господар фарисей Симон не виявив до Ісуса належної гостинності, не омив його ніг і дав йому поцілунку. Жінка, яка не була навіть гостем на цьому святі, діє як господар, омиваючи ноги Ісуса і намащуючи Його миром.

І, найважливіше, ким ми були б в цій історії, якби вона повторилася сьогодні? Фарисеєм Симоном – певним влади у своїх володіннях господарем, що має право зачинити двері дому, церкви, країни, має право вказати мандрівному гостеві на його справжнє місце? Чи були б ми жінкою, готовою накликати на себе осуд та підозри, щоб явити несподіване чудо любові та служіння? А можливо, ми сьогодні були б Ісусом – мандрівником, який не має постійного місця перебування (як українські біженці) і над яким вже нависла тінь смерті (як над багатьма українцями)? До розп’яття Ісуса залишилося два дні. Скільки у нас ще є часу, щоб явити екстравагантну любов і гостинність Бога?

"Ми тут, на Землі, щоб робити добро іншим. Для чого тут інші, я не знаю." Вістен Г'ю Оден.