Варто подумати про тренди ширше. Наприклад, один з сучасних трендів — писати короткими реченнями та розбивати текст на абзаци, які часто мають містити не більше ніж 1-2 речення. Я не зустрічав ніяких статей на цю тему, крім порад, як вести соцмережі. Але це проблема. Вона полягає у тому, що слідуючи цьому тренду ми визнаємо або власну неспроможність нормально писати або неспроможність інших концентрувати увагу. І зазвичай причина у другому, адже всім відомо про так зване «тік-ток мислення», правда?Якщо міркувати далі, то доходимо наступного. Чи текст «легкий» та, скажімо, розважальний чи апелює до складніших концепцій та вимагає не поверхневого сприйняття, але міркування? У першому випадку буде цілком нормально та правильно слідувати тренду. Але у другому ми потрапляємо у пастку, адже для осягнення нашої складнішої концепції потрібна концентрація уваги, але ми власноруч спонукаємо до іншого.Виходить, що про серйозне неможливо казати просто і причина не лише у поверхневості, але й у концентрації. Якщо автор хоче, щоб читач сконцентрувався, йому не варто використовувати трендову форму розбиття тесту на мікроабзаци та зловживати емоджі, бо це не налаштовує читача на потрібний режим сприйняття інформації. Отже, мета ніколи не буде досягнута.З іншого боку, книги досі існують і там й досі «класичні» абзаци. Бо це не просто розбиття тексту, але форма мислення. Абзац має суть, не є лише формою. Розбиття тексту формує його сприйняття та налаштовує читача на правильний режим мислення.Висновок логічний: цей тренд є шкідливим, бо спрощує мислення людини, при чому як автора контенту, так і його читача. Звісно, ця думка не є й не буде популярною, проте може допомогти тим, хто має на неї попит. Однозначно, я б не сприймав сучасні тренди несерйозно, бо це було б легковажно — вважати, що нічого не відбувається і натягувати жарт про «інколи банан це просто банан» на всі речі, які нам може бути важко пояснити собі або в яких соромно дізнатися навіть перед собою.