👨‍🎨👨‍🎨 Нова публікація від GSC про Річковий порт у Прип'яті.Ти бував біля річкового порту в Прип’яті? Там, де старий дебаркадер стирчить з води. D-241. Хоча кому воно треба — ті цифри. Для нас він просто Дебаркадер.Колись він стояв біля пристані. Люди сходили з теплоходів, з тих “Ракет” та “Метеорів” — пам’ятаєш, може, на фотках бачив. Діти, валізи, сміх. Річка тоді була річкою, а не цим усім. Його ж у Чорнобилі зібрали. На ремонтній базі. Звичайна штука — понтон, палуба, перебірки всередині. Стояв собі, тримав берег. Ніхто не думав, що колись він стане зайвим.Після аварії його ще якийсь час не чіпали. Потім вода зробила своє. Або троси згнили, або просто ніхто вже не дивився. Відірвало і понесло. Недалеко — до Янівського затону. Там і застряг.Зараз він наполовину в воді. Палуба перекошена, всередині темно й сиро. Мул під ним важкий. Кажуть, там донні відкладення такі, що краще не ворушити. І без того затон закрили дамбою, щоб зайвий раз нічого нікуди не пливло.Я близько не підходив. І не раджу. Фон там такий, що назад точно вже не вернешся. Та й старе воно вже. Метал не тримає, дерево гниле. Один невдалий крок — і все.Але здалеку має гарний вигляд! Стоїть, як шматок берега, що забув, до якого берега належить. Не корабель і не будівля. Наче щось поміж.Місце, яке мало служити людям, а тепер служить тільки тиші мулу та воді. Стоїть собі. Чекає чогось. Як і багато що тут.