Canal Nonbinary shelter 🏳️⚧️ - @the99eth - №1826
#НБС_кіно Фестиваль Sunny Bunny завершився, і спершу скажу, що цього року за атмосферою мені було душевніше, ніж у 2024. Можливо, тому, що виходило на кожному показі сидіти із кимось знайомими і обговорювати фільми після, тому певне відчуття спільноти (яке мені зазвичай важко для себе створити) дало більше емоцій. Я потрапив на мінімум конкурсних фільмів, бо закопався у британську ретроспективу, але з тих, що захопив, надзвичайно радий репрезентації трансмаскулінних людей. Це страшна рідкість і в мейнстримі, і навіть у артхаусі, тому було приємно. Також завезли документалку про інтерсекс, яку я пропустив, але дуже хочу десь відкопати і передивитися. А ще цей тиждень був для мене випробуванням - щодня виходити в люди і вигадувати для цього якісь спеціальні квірні луки. Я ще тільки звикаю до нової зачіски, з якою мені доживати життя, і оце на сонячних зайчиках тренувався. Щодня було страшно, бо я дуже self-aware, але маленькими кроками щось та й вийде. Точно можу сказати, що стало краще. І тепер про переможні фільми.В короткометражному конкурсі головний приз взяла стрічка “Карлосу”, поетичний лист до коханого, що пішов з життя з власної волі. В контексті останніх подій було дуже боляче. Це реальна історія, реальні почуття, але режисер Карлос Сіпріану (Бразилія) не міг відкрити імені і обличчя свого партнера, тому називав його своїм іменем. Як у фільмі, над яким вони плакали. Тут теж є над чим поплакати - і я радий, що про неочікувану втрату говорять на такому рівні.Найкращий фільм повнометражного конкурсу - “Плоди Опунції” індійського режисера Рогана Парашурама Канаваде. Я в розклад собі його не додавав, але на фінальному показі подивився. Не з того напрямку кіно, що я люблю (я б віддав головний приз “Сауні”), але цілком зрозумілий вибір - красиве, емоційне і фестивальне (тобто трошки нуднувате місцями). Стрічка розповідає про молодого гея, який приїжджає з Мумбаї до рідного села на похорон батька і занурюється у забутий світ жорстких консервативних традицій. Всі питають, коли він уже одружиться, намагаються нав’язати якісь знайомства, і вішають на нього офіційні релігійні ритуали. Але хлопцю то все не цікаво, бо він зустрічає друга дитинства, який все життя провів тут. І виявляється, що дружба тоді була чимось більшим. Гарне кіно про стереотипи, зашореність, підтримку і любов. Але хотілося б, аби переможні фільми фестивалю були не тільки про цис чоловіків :)
741
25-04-25 22:10