Nonbinary shelter 🏳️‍⚧️ | НБС_кіно З польської напівдокументальної перформативної стрічки Endles...

Logotipo de la comunidad de telegram - Nonbinary shelter 🏳️‍⚧️
2024-07-14

Nonbinary shelter 🏳️‍⚧️

Número de suscriptores:
1303
Fotos:
700 
Videos:
80 
Enlaces:
633 
Categoría:
Conocimiento general
Descripción:
Тут говоримо про трансгендерність, небінарність, квір-сексуальність, фемінізм і ще мільйон речей. З любов'ю ❤️ Власник каналу - Едвард Різ, @DerangedPixie https://linktr.ee/EdwardReese

Canal Nonbinary shelter 🏳️‍⚧️ - @the99eth - №1810

#НБС_кіно З польської напівдокументальної перформативної стрічки Endless вийшла половина залу на Sunny Bunny, а я сидів зачарований і розглядав кожен кадр, як картину. Войцех Пусь знімали це дослідження трансгендерності, тілесності і квіра сім років, і на екрані ми бачимо реальні зміни персонаж_ок - їхні тіла стають іншими, переплітаються між собою і часопростором. Тут навіть є сюжет, але його замало, щоб зробити адекватний опис, що продає. Але я хочу, щоб ви подивилися “Нескінченність”(наприклад, на другому фестивальному показі 20 квітня о 13:00), бо вона є не розвагою, а досвідом. Не можу уявити, як поринали в це цисгендерні люди, але зі мною стрічка говорила про моє тіло, мої травми і моє минуле.Ви побачите оголеність, елементи жаху, стилістику і повільність, що нагадують Девіда Лінча, загадкових людей, яких, можливо, і не існує. В центрі - та, що чує від свого коханця “Ти є дівчиною”, але не вірить йому, бо у дзеркалі бачить інше. Вона сприймає дівчину, якою є, ніби окрему істоту (мені це дуже знайомо), і шукає ту істоту в найсумніших просторах. Вона повертається до тих, хто робили іншим боляче, аби тільки знайти трошки щастя для себе. І тут я її розумію, бо іноді таким, як ми, зовсім не відсипано щастя. “Я - монстр”, - каже головна героїня в кінці фільму. І це найбільш життєствердне, що я чув за останній час. “Нескінченністю” ми забираємо право розповідати свої власні історії власним голосом і з перспективи людей, які дійсно пройшли через описані у фільмі події. Ми монстри, які нарешті можуть говорити за себе.”, - каже Войцех Пусь. Мені сильно не вистачає мого PostPlay Театру, перформативних досліджень, можливості мати голос. Endless повернула мені трохи надії. Я бачив на екрані те, що могла б зробити моя перформативна команда. Пробачте за такий сумбурний нічний відгук, але отакот мене з показів другого дня розламало. Ще була надзвичайна “Що робитимеш, якщо війна продовжиться?” Владислава Плісецького в колекції українських короткометражок (другий показ буде 25 квітня о 15:30), рівненько після якої сталася тривога. Реальність не наїбеш, як-то кажуть.
613
25-04-19 22:06