FUTURE × SIMPLE ⛩ | Про письмо, АІ та делегування: йди на🤬й, ChatGPT, але повертайсяЗначит...

🗣 Про письмо, АІ та делегування: йди на🤬й, ChatGPT, але повертайсяЗначить гортав я рутинно Medium, і серед стандартного «як заробити мільйон на промптах — 100% рабочая схєма» натрапив на есе, яке якраз і наштовхнуло на цей допис. Там автор описував просту штуку: спочатку AI просто виправляв йому помилки, потім — почав пропонувати «як краще». → І з часом, в якийсь момент, він перечитав свій текст і зрозумів, що це міг написати будь-хто — від його «голосу» там нічого не лишилось, все стало «усередненим». І це зрезонувало трішки сильніше, ніж я очікував — я навіть це радіомовчання довжиною в понад місяць порушую))))🤨 Відразу попереджаю: цей допис не буде про конкретні тулзи та, очевидно, не про те, що AI — зло. Це скоріше рефлексія + мета-розмова про те, чому процес іноді важливіший за результат.✍️ Почну як завжди, трішки здалеку — наскільки я знаю, то більшість мого оточення сприймає написання якихось текстиків як спосіб зафіксувати думку. Типу ідея в голові вже існує — треба лише це записати.Але поглянути на це все можна під трішки іншим кутом.→ До речі, цікава штука — повʼязано це з тим, чому я взагалі почав вести цей блог — у мене думка часто складалась в щось цілісне саме в момент, коли я намагався її сформулювати. Умовно: ти не знаєш, що насправді думаєш, поки не спробуєш це викласти словами, — оце про мене. ⌨️ Іншими словами, як мінімум для мене, письмо — це не зовсім копіювання файлу з мозку, а скоріше процес, у якому цей файлик саме створюється.І тут є нюансик, який повʼязаний з АІ.→ Ви б могли подумати: ну все панятна — він зараз буде заливати про те, що проблема в тому, що АІ пише замість нас і бла-бла-бла... Адмін, давай не гундось. Але ні, я не збираюсь займатись технокуколуддизмом та переконувати вас викидати ваші тіліфони та камплютєри у вікно.💁‍♂ Моя думка скоріше в тому, що ми надмірно часто пропускаємо етап, на якому мали би щось зрозуміти — тобто отримуємо результат без процесу. 🍷 Очевидно, що я сам використовую ШІ, мʼяко кажучи, щодня. Для генерування ідей, редагування тексту, для перевірки, для того щоб побачити текст іншими очима. → Але перший чорновик — майже завжди накиданий власними пальцями. І точно не тому, що AI напише першопочатковий текст гірше, відверто — ймовірно навіть й краще. Проте написання цього чорновика — це саме та відправна точка, коли я сам починаю усвідомлювати, що ж я захочу сказати)))😎 Коротше, цей допис — це спроба нагадати собі і вам, що важливо не забувати, як воно — думати руками.Бо коли ми делегуємо ШІ написання вже першого драфту, ми переходимо з ролі автора в роль редактора.→ При цьому роль редактора — це ж скоріше роль «менеджера», який оцінює чужу роботу, а не проходить через необхідний спротив, коли хаос у голові перетворюється на структуру. Якщо ми віддаємо цей направду найскладніший етап на аутсорс, ми по суті стаємо гарними валідаторами контенту, але слабкими творцями.😎 Загальна картинка така, що ми і так тонемо в шумі, але якщо додати туди трішки сенсів — має стати трішки краще. Навіть якщо це важко. Особливо, якщо це важко. Всіх цьом.