Я_тут_пишу | Ще шукаю, все так дорого, не хочу витрачати багато грошей.Андрій стисн...

- Ще шукаю, все так дорого, не хочу витрачати багато грошей.Андрій стиснув скули до скрипу зубів.- Господи Юля, та грець з ними з тими грошима. Я тут що задарма життям ризикую! Щоб наступного разу вже порадувала. Все! Бувай!Юля проковтнула колючий клубок сліз.- Коли ці розмови крізь телефон закінчаться. - прошепотіла вона.Наступного тижня вона придбала путівку на трьох до Греції на острів Корфу. Серце щеміло, коли писала листа до агенства. Якось не нормально це. - вертілося в голові. - Їхати на відпочинок коли чоловік на фронті.Андрій був радий, сипав компліментами:- Ти ж моя розумниця, який я радий, наче сам їду з вами. Дякую, що послухала. Дівчата раді?- Ну вони здивовані. Дорога довга, я хвилююся та й вони, мабуть теж. - голос Юлі був розгублений.- Та ви справитесь! Дівчата люблять поїздки. - хвиля радості несла уяву чоловіка далеко від реальності.- Люблять, але з тобою. - не стрималася Юля і розплакалася. Зазвичай вона плаче вже після рзмови, щоб не засмучувати його.- Ну починається! Скажи, що тато просить, хай і за мене відпочинуть.Неймовірна спека змінилася на проливні дощі на тиждень. Андрій радів, як у дитинсві, коли йому дозволяли побігати босяка по теплим калюжам сільської вулиці. Вода стікала по спині під жилетом. Він закидував голову і просто насолоджувався краплями, що сильно били по обличчю. Юля хвилювалася чи буде гарна погода їм на море. Пакувала валізи, купувала дівчатам купальники, бо вони повиростали, собі поклала старенький, нема для кого наряжатися.Завтра кінець 💗