#50різдвянихвправ🎄 День 18. Ранкове свято у дитячому садочкуНапишу про свіжі враження зі свята в школі. Глядацька зала й сцена облаштовані в підвальному приміщенні — найкраще рішення у наші часи. Безпечно, тепло, затишно. Стелю прикрашено теплими жовтими вогниками, ніби це високе зоряне небо. Дорослі сидять на лавках, а діти снують на килимку з подушками біля самої сцени. Що тут скажеш — їм там зручно. Малі кубляться, дивляться виставу, а ти просто насолоджуєшся вечором. На сцені — ціла купа музичних інструментів, розставлених під стінами й попереду. М’яке світло софітів дарує відчуття спокою. Десь у глибині — ніжно-блакитна штора, і з самого початку я підозрюю, що сцена набагато глибша. І так воно і є. У процесі вистави нам відкривають зовсім інший світ: зимовий ліс, усе у вогниках та ялинках. Казка. Перший виступ мого сина відбувається саме на цій сцені. Він лише три місяці вчиться грати на фортепіано — і вже бере участь у колективному виступі, такому шкільному невеликому оркестрі, який вражає своєю грою. Його гукають усі учасники:— Костя! Він сміливо крокує вперед. Жодного страху чи сорому. Я пишаюся його впевненістю. Упродовж усього свята я тамую сльози. Це приємні сльози. Я не сумую — просто дитяча щирість і емоційне тепло цього дійства проникають мені під шкіру.