Я_тут_пишу | я_читаюКлариса Пінкола Естес — «Жінки, що біжать з вовками» «Дика прир...

Logotipo de la comunidad de telegram - Я_тут_пишу
2024-05-09

Я_тут_пишу

Número de suscriptores:
118
Fotos:
387 
Videos:
66 
Enlaces:
33 
Categorías:
Libros | Citas
Descripción:
Мене звати Тетяна. Я письменниця. Мій роман «Де світло не сягає» — історія про військових водолазів, сильну героїню, кохання на межі. Вже у продажу. А тут я ділюсь тим, що читаю, що пишу, і тим, що не вміщається в книги. Цитати, відгуки, закулісся.

Canal я_тут_пишу - @tetiana_kozelska - №518

#я_читаюКлариса Пінкола Естес — «Жінки, що біжать з вовками» «Дика природа і Дика жінка — два види, які вимирають.»Хто вона, ця Дика жінка? Який образ постає у нас, коли ми читаємо ці слова? Щось скажене, неохайне, загрозливе? Чи, навпаки, — вільне, розкуте, впевнене?Це лише крихта питань, відповіді на які відкриває ця неймовірна книга. Читала я її понад три тижні. І не лише тому, що вона об’ємна — а тому, що її не можна ковтати поспіхом. Це книга, над якою треба думати, зупинятись, впізнавати себе у кожній історії, образі, казці.Якщо ви жінка — мисткиня, мати, донька, або просто людина, яку суспільство змушує бути «зручною», — вам варто прочитати цю книгу. Робота, яку провела авторка, її приклади, дослідження та спостереження вражають і викликають глибоку повагу.Тут — психологія, міфологія, архетипи й казки, у яких оживає жінка з первісною силою. Так, це феміністична література. Але вона не про боротьбу — вона про право бути собою. Про ту жінку всередині нас, яку приховали виховання, страх, суспільні погляди й невпевненість. «Коли ми впускаємо в себе інтуїцію, то стаємо схожі на зоряну ніч: вдивляємося у всесвіт тисячами очей.»
87
25-11-19 10:26