Замальовка вихідного дня ❤️:За вікном мрячив дощ, стікав тихенько цівочками по склу, ніби намагався зберегти тишу світанку. Сірість стояла за вікном і проникала у кімнату, лише її багряне волосся вирізнялося серед темних контурів ліжка. Воно було розкидане павутинням кохання по подушці і її ніжному, частково оголеному тілу. Я не спав, дивився на неї боячись видати зайвий звук чи шелест. Мені хотілося погладити її рожеві націловані мною губи, торкнутися щоки. Та сон Лівії був такий спокійний, що я не міг дозволити собі його порушити. Тепло всередині мене наростало разом з тим, як мої очі бігали по її обличчю, шиї, плечі, оголеному шматочку стегна. Ідеальна у кожному вигині жінка мирно спала у моєму ліжку. Це миттєве відчуття тріумфу та кохання майже вирвалося з моїх грудей стогоном, але я стримав його, ущипнувши себе. Мій частий дитячий спосіб, коли снився страшний сон я щипав себе, щоб прокинутись. Та цього разу я вщипнув себе, щоб стримати емоції щастя. Відчувши біль на руці я кліпнув декілька разів і таки по справжньому прокинувся. Лівії не було поруч, моя рука панічно шарнула по ліжку. Воно було холодне та пусте. Я лежав у своїй кімнаті у будиночку де жив зі своїм загоном. Вона лише наснилася мені, заплющивши очі я не заснув до ранку, тримав у голові той прекрасний образ нічного марення.PS: завтра починаю : як писати фентезі, сподіваюся це дасть мені впевненості серйозно сісти за рукопис про драконів 😊