🎥 документальна стрічка 1992 року, до якої ввійшли зйомки ще з 1989 після закриття останнього концтабору, в якому був увʼязнений і замордований Василь Стус.«Просвітлої дороги свічка чорна» — трисерійний фільм довжиною у 2 з половиною години зі свідченнями Вʼячеслава Чорновола, кадрами з виступу академіка Сахарова (того самого радянського Опенгеймера, який винайшов атомну бомбу) з великого пленуму, де він проголошує підтримку Стусу прямо з трибуни перед високочиновними партійниками; свідченнями сестри, сина, дружини і матері Василя ❤️‍🩹у фільмі інтервʼю з усіма найближчими побратимами й посестрами Стуса, які тримали з ним звʼязок до останніх днів; колегами, з якими вчителював у школі у Горлівці на Донеччині, колегами з Київського інституту літератури, звідкіля його виключили через роковий протест на кінопоказі «Тіней забутих предків» Параджанова.а ще у фільмі неперевершена начитка віршів Стуса — і зізнаюсь, в моїй голові вони звучать набагато простіше і не так багатогранно. це варто чути!🔥дивовижний фільм, який подивилась на одному подиху. і хочу, аби про нього знали всі!лишень тепер — після прочитання книжки Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса» (ще половинку лишилось осилити), після перегляду менш глибокого, але таки вартого уваги фільму «Ваш Василь» (👉про нього з лінком на перегляд писала тут — https://t.me/tereveni_club/1506) і цієї стрічки «Просвітлої дороги свічка чорна» (у вільному доступі на ютубі), переді мною таки знялась завіса з особистості Стуса і когорти поборців українських дисидентів.відчуваю, для мене Стус нині посувається якнайближче до Тараса Григоровича. яка ж це була сильна людина, яка не зламалась попри страшенний тиск; людина, яка вже у свої три десятка років мала чіткі передбачення долі українського народу!це історія, яка здатна втримати кожного з нас у миті відчаю і знесили 🫂 — знайте, якщо вам потрібен був мотив і натхнення, аби впритул підійти до читання і пізнання цієї частини нашої з вами історії, ось він.і тут мені б так хотілося ще й засипати вас фактами, які дізналась про Стуса. та мені не стане символів для допису. і зрештою, цей шлях пізнання кожен із тут присутніх, на мою думку, має пройти самостійно.і ні, не соромно про це дізнаватися лише зараз. соромно не дізнаватися про це ніколи.крокую далі, дочитуючи справу Василя, зібрану Кіпіані, і збірку поета, видану в Абабі. опісля, сподіваюсь, мені стане часу і сил на дослідження згаданих імен дисидентів. бо збирати цей масштабний пазл мене надихає.👉 лінк на фільм — https://youtu.be/fYOv9q_2uyY?si=CXYRXaUJ-iZaC8brдивіться, діліться з іншими, вивчайте, досліджуйте, відкривайте!