Зростала нерівність. Умовно був найбідніший пролетаріат, потім пролетаріат-дотичний-до-кооперативів-фермерів, потім власники кооперативів-ферм. І найбільше було найбіднішого пролетаріату, в тому числі з оборонки. Контекстом для цього була розбалансованість цін. Продукція державних установ миттєво розпродавалася, кооперативна попри ефективність часто коштувала дорожче. Умовно в СРСР почало існувати дві економіки, кооперативна і радянська. Кооперативна мала менше політичної влади, проте мала більше грошей. Радянська була бідніша, проте мала більше політичної влади. Цей розкол остаточно спробували вирішити, коли ГКЧП вирішили взяти владу в свої руки і зробили отой відомий путч. Тут смішно те, що і Горбачов, і ГКЧП намагалися врятувати СРСР. Горбачов робив вимушені кроки в контексті санкцій і здешевшання нафти, і, як і Навальний, намагався зробити "прєкрасную росію будущего тм", єдину, яка можлива за такого контексту: ефективну, без корупції, з сучасними армією і флотом, щоб ніхто не крав, а все витрачалося на велич і розвиток. ГКЧП також хотіло врятувати СРСР. Умовно це були представники Партії, незадоволені тим, що фермери і корпоративи позбавляють їх "двушечкі на москву". Вони намагалися відновити старий добрий СРСР з ГУЛАГом, алкоголізмом і масовими розстрілами.В ГКЧП не вийшло. Причин, насправді, кілька. Причина А: це простий нарід, який хотів змін. Переважно вони хотіли горілки і зарплат, як в кооперативах. Горбачов виглядав контактною особою, якому можна пояснити необхідність повернення горілки, тоді як ГКЧП означали повернення до старого поганого життя і масових розстрілів, та й з ними не домовишся. Причина Б: принципи екстериторіальності, за якими формувалася армія в СРСР. Радянська влада боялася бунтів, строковики служили подалі від дому. Типу, щоб, коли Львів почне бунтувати, найближчими солдатами були узбєкі і казахи, а не такі самі бендерівці. Під час путчу це зіграло проти ГКЧП — коли москва підняла бунт, солдатами навколо були націоналісти з різних республік, які ненавидять радянську владу сильніше за москвичів. Вони не тільки не хотіли вмирати за ГКЧП (стару радянщину), а й із задоволенням переходили на бік народу.Якби зараз на росії існувала паралельна структура, на кшталт радянських кооперативщиків, росія, можливо, вже зараз була охоплена бунтами. Проте зараз на росії нема паралельної структури, і нема політичних сил, які б міг представляти бунт. Тому росіяни просто будуть менше їздити і більше ходити пішки. Це певний плюс, бо топливна криза сповільнить доставку солдат з регіонів. Але мінус, бо замість швидкого бунту буде повільна деградація, і підтримка війни на росії не щезне швидко, а буде повільно зменшуватись.