天麩羅 (Темпура) | УкрТґ | Колись в мене стався цікавий інцидент. На той час, це був кінець 90-х,...

Колись в мене стався цікавий інцидент. На той час, це був кінець 90-х, я вважав езотерику повною хрінню, як і більшість всього "старперського". Моя знайома ж захоплювалась езотерикою і навіть ходила на якісь платні курси. Ми тоді сиділи в парку, і на столі лежала забута кимось колода карт. Я перемішав колоду, потім дістав зсередини карту і поклав на стіл рубашкою догори.— Екстрасенс зможе назвати цю карту. — відповів я. — А ти зможеш?Знайома почала щось розповідати про кармічну відповідальність, що не можна хвалитися своїми вміннями, та й це не робиться ось так, без підготовки. — А насправді це п’ятірка хрест. — пожартував я і перевернув карту. Це дійсно була п’ятірка хрест. — Добре-добре. — сказала знайома і дістала з колоди іншу карту. — А це що?— Це кармічна відповідальність, крихітко. — сказав я. — Сама ж казала, не можна хвалитися, не вийде без підготовки, додай інші свої аргументи. — НАЗВИ. КАРТУ. — з тиском сказала знайома. — Вісім черви. — сказав я. Знайома перевернула карту. Це була вісім черви.Звісно, мене змусили вгадувати всі інші карти. Звісно, я не вгадав жодної. В мене було спроб ще на кілька колод, я не вгадав жодної карти. Думав, знайома впевниться, що це були співпадіння. Вона ж впевнилась в тому, що я, паскуда, мало того, що екстрасенс, так ще й не хочу карти відгадувати, спеціально щоб вона понервувала.Потім ми тривалий час не спілкувалися, а ще потім я зіткнувся з нею і з її екстрасенсорною "вчителькою" на Центральній Площі. Знайома відразу показала на мене пальцем і почала щось казати "вчительці", і вони підійшли до мене. — Тебе ж Йосипович вчить? — спитала "вчителька" в мене. — Я ще здалеку відчула залишки його аури. В мене був надто активний настрій і я схотів виїбнутися. — Мене її мамка вчить. — вказавши очима на знайому, я похлопав її по плечу і додав. — Червова. Знайома в той час дістала з кишені колоду карт картинкою догори. Картинкою була червова дама. Я тоді поняв, що зараз почнеться щось нехороше, і швидким кроком пішов від них, а, як поверну на Руську і вони мене не бачили за рогом, то побіг.