天麩羅 (Темпура) | УкрТґ | Переклад поста Кирила ДанільченкоЩе раз. Зрозуміти це досить просто. С...

Переклад поста Кирила ДанільченкоЩе раз. Зрозуміти це досить просто. США разом з Ізраїлем роблять стратегічно все, що їм завгодно. Ви уявляєте загалом, що таке уражено 12 тисяч цілей, з яких 4000 — це чиста промисловість?Математика проста: зараз за 21 день по Ізраїлю прилетіло ракет трохи менше, ніж за всю 12-денну війну. Перехоплення — 80% і вище.Так, дійшли десятки. Впали за 16 кілометрів від реактора або зруйнували будинки в щільній забудові. І що далі?Перси можуть крутити по телевізору пошкоджені американські борти, приліт по базі, або як їхні іракські проксі всаджують FPV-дрон у вертоліт евакуації.Але що далі? Іранці вже втратили завод важкої води, виробництво «Шахедів», ланцюжки бойової хімії та сталеливарне виробництво на місяці й роки вперед.У будь-який момент їм можуть вибити реактор, якщо захочуть — так само, як свого часу вибили реактори Сирії та Іраку. МАГАТЕ, звісно, глибоко занепокоїться, а ООН ухвалить чергову паперову резолюцію.Ормуз не перекритий. Справжнє перекриття — це мінні банки, оглядові команди, вертольоти на палубах, корвети й фрегати, що стопорять суховантажі.Якщо Тегеран спробує так зробити, США в горловині почнуть їх стопорити. І нафта, може, й стане 150 доларів, але Іран її не продасть і грошей не отримає. Бо весь їхній флот — це лише катери, а катери не здатні на блокаду.Так, капітани бояться ризикувати. Але 10% суден все одно проходить: хтось гасить транспондери, хтось переплачує страховикам, хтось платить персам за прохід, хтось везе головним покупцям — Китаю та Індії.В історії було п’ять великих нафтових криз, і в трьох із них ціни, у перерахунку на нинішні долари, були вищі. Світ не зруйнувався.Країна, де курка — це святкова страва, довгу економічну війну просто не витягне. А США можуть собі дозволити 4 долари за галон.Країна, де мийник посуду з чайовими отримує 3200 доларів на місяць, якось свій бак заправить (а це, між іншим, близько 60 баксів або 2400 гривень за повний бак бензину).Нагадую — мийник посуду на постсовку може просто не здохнути з голоду, але це не точно.Два експедиційні загони морпіхів, частини 82-ї дивізії, «котики», «зелені берети», спеціальні інженерні частини, які ремонтують злітні смуги прямо під вогнем.На острови сил у них вистачить із головою. Розгорнути там «Хаймарси» і бити вглиб. 300 ATACMS уже полетіло, і в запасі є ще пара тисяч. Висаджуватися з моря вглиб, дистанційно ставити мінні поля, робити набіги на порти, підривати інфраструктуру й відходити.Для утримання островів цього навіть забагато. Так, будуть втрати. І що? У В’єтнамі в перший рік американці втратили 180 літаків лише над Північчю. І що? Є охочі 10 років тягнути Іран? Москва, алло, як справи із ЗРК, вистачає прикрити Чапаєвськ, чи є для Ісфахана трохи пускових?Уражено 12 тисяч цілей, а запаси США — це 120 тисяч комплектів до JDAM. Працює третина літаків B-2 із тих, що зараз у строю. Авіаносець стоїть на ремонті після пожежі, але борти з нього можуть спокійно працювати хоч під час ремонту з дозаправкою в повітрі, хоч розосередившись по злітках союзників у всьому регіоні.Війна триватиме ще кілька тижнів, як обіцяв Рубіо? Та взагалі байдуже скільки. Режим потрібно позбавити ланцюжка виробництва ракет, ядерної програми та БПЛА. Не треба створювати їм танкові «Золоті» дивізії на «Абрамсах», учити демократії й змушувати мити руки, як це намагалися робити в Афганістані та Іраку.Відкинули на один техуклад назад, вибили з ліги країн, які за гроші колишнього совка кидали «Скади» по євреях і хрестоносцях — і нормально. Нехай тепер з’ясовують ночами в пустелі, хто крутіший: шиїтські міліції чи ІДІЛ.Як би чудово могли жити всі ці Лівани, Сирії та Ірани, якби не їхні тупі, упороті режими. Хотіти знищити країни, з якими у тебе навіть немає спільного кордону, закономірно отримати по зубах, позбувшись усього, що будували десятиліттями, а потім намагатися просто вижити, пускаючи ракети навмання від Туреччини й Азербайджану до Затоки — це фінал.