POPEL | Халтурність як шкідлива навичкаВи, мабуть, знаєте, що навички поділяют...

Халтурність як шкідлива навичкаВи, мабуть, знаєте, що навички поділяють на спеціальні (hard skills) та універсальні (soft skills). До спеціальних відносять ті, що належать до певних професій. Скажімо, планування військових операцій, робота з інструментами чи графічними редакторами. Універсальні — це навички, що не пов’язані безпосередньо з професією й більшою мірою характеризують особистість людини. Наприклад: уміння аналізувати, шукати інформацію, уважно слухати. І неважливо, ви дизайнер, військовий чи лікар — ці навички завжди потрібні.Зазвичай, коли говорять про навички — універсальні чи спеціальні, — то сприймають їх як щось апріорі корисне. Але це не так. Навички можуть бути шкідливими. Нещодавно я працював над одним із проєктів із підрядником. Близько шостої вечора, за день до дедлайну, я отримав від нього документ, який був відверто сирим і непропрацьованим, з коротким коментарем: «окніть будь ласка». Замість «окнути», я, звісно, написав довгий перелік зауважень до документа й самого процесу роботи.Того ж вечора я розмовляв із Сергієм, нашим технічним директором. Я спитав: «Як ти думаєш, коли люди роблять роботу халтурно, це тому що вони кращого не знають? Чи це свідоме зрізання кутів?». Сергій припустив, що людині може бракувати досвіду. Тоді ми не дійшли чіткого висновку.Але це питання мене не відпустило. За різний час у різних командах під моїм керівництвом працювало приблизно сотня людей. Деяких я згадую з теплом і вдячністю — вони були фантастичними спеціалістами. Але були й інші, які, здавалось, постійно випробовували мене на уважність. Я надсилав рецензію з двадцяти пунктів, а у відповідь отримував макет, де 20% коментарів просто проігноровано. На моє «чому?» чув: «Не думав, що це справді важливо».Я завжди тяжів до того, щоб зробити краще. І ця риса породжувала в мені низку навичок: уважність до деталей, зосередженість, прагнення довести роботу до якості. Навіть якщо саме завдання мені не надто цікаве. Але є люди, яких мотивує інше — зробити якомога швидше. Це теж формує набір навичок: зрізання кутів, ігнорування частин технічного завдання, формалізм. Якось один із таких виконавців прямо сказав мені, що діє саме так свідомо. Не через брак інтелекту. Просто йому було байдуже.Це як із погано помитим посудом: людина миє його абияк не через нездатність чи відсутність досвіду, а з байдужості. І ця байдужість формує навичку халтурності. Вона, своєю чергою, тягне за собою цілий букет інших «навичок»: формалізм, зрізання кутів, небажання розвиватись.Тож ні, халтурність — це не ознака початківця. Це свідомий стиль виконання завдань, який включає: низький інтерес до якості, відкладання роботи до останнього, відсутність внутрішньої мотивації розвиватися.Для мене наявність такої навички — один із ключових факторів, коли я вирішую, чи хочу працювати з людиною або командою в довгу.Оскільки це навичка, вона не минає сама собою, навіть якщо людина пропрацює 3, 5 чи 10 років. Позбутися її можна лише тоді, коли людина усвідомить її наявність і свідомо захоче змінитися. Це можливо. Але треба бути з собою відвертим — і мати бажання.