Ще одна цікава вправа, якою займаюсь цими днями, пишу продуктову стратегію CASES на наступні 5 роківНі, я не увірував в Трампа. У мене не зʼявилось перевірених інсайтів з надійних джерел. І я не наслухався мольфарів. Насправді рівень зовнішньої невизначеності не зменшується, а лиш зростає.І як не дивно, саме тому створення довготривалої стратегії в такі моменти стає особливо важливим.По-перше, вона допомагає переконатись, що вся команда бачить розвиток продукту однаково. А якщо є розбіжності візій — виправити їх, синхронізувати.По-друге, вона дозволяє заново оцінити пріоритети. Прокласти маршрут розробки.По-третє, вона допомагає ліпше розуміти, яка команда нам потрібна для втілення замисленого.По-четверте, це інструмент автономнішої взаємодії. Команда має її як дороговказ. Тож в певні моменти може приймати рішення самостійно, якщо знадобиться. І все ще рухатиметься до наміченої цілі.По-пʼяте, амбітні ідеї потребують час на осмислення та організацію. Якщо хочеш через пʼять років побудувати будинок та мати біля нього садочок, варто розуміти потрібні для цього етапи та ресурси. І якщо їх (ресурсів) бракує, то стратегія допоможе їх залучати.Звісно, у нас і до того була візія. Але таку довгу стратегію ми готуємо вперше. І вона є частиною загальної стратегії розвитку CASES. Корпоративної, кадрової, бізнесової.Стратегія, яку ми мали до війни, зламалась. Потім був час, коли було не до стратегій. Ми мали вистояти. Але тепер, думаю, слушна мить.