#постійне_представництво#КІК#суд#податки#міжнародніНезареєстроване постійне представництво та використання КІК-звітності📑📑📑 🇪🇪Рішення стосується естонської компанії, власником і директором якої був український податковий резидент (і контролер цієї компанії). Податкові органи встановили ознаки фактичного ведення господарської діяльності цієї компанії в Україні та, як наслідок, наявність незареєстрованого постійного представництва.🧐Поштовхом для перевірки стала подана контролером КІК-звітність, а саме повідомлення про створення компанії у 2022 році, та КІК-звіти за 2022–2023 роки, на підставі яких контролюючий орган зробив висновок про те, що операційна діяльність компанії зосереджена в Україні і що ключові дії здійснював саме керівник компанії з території України. Суд першої інстанції підтвердив правомірність накладеного штрафу і відмовив у задоволенні позову, зазначивши, що в цій справі дані КІК-звіту засвідчили фактичну господарську діяльність нерезидента в Україні. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив скаргу без задоволення з огляду на таке:🔵 Єдиним засновником, членом правління, кінцевим бенефіціарним власником та керівником естонської компанії є фізична особа – резидент України. Естонська компанія не має жодних інших найнятих працівників.🔵 Керівник естонської компанії має на території України постійну адресу, за якою отримує поштову кореспонденцію і як фізична особа – резидент України, і як представник компанії.🔵 Діяльність контролера КІК не носила підготовчий або допоміжний характер загальної діяльності нерезидента.🔵 У 2022–2023 роках повноваження контролера КІК як представника нерезидента не могли бути скасовані або змінені ніким, окрім нього особисто.🔵 Увесь персонал нерезидента перебував на території України.🔵 Основним видом діяльності естонської компанії є неспеціалізована оптова торгівля, і впродовж 2022–2023 років вона уклала низку комерційних контрактів на постачання товару з українськими компаніями.🔵 Ще на початку 2022 року естонська компанія уклала контракт з угорською компанією про надання послуг аутсорсингу, за умовами якого угорська компанія здійснювала пошук контрагентів і підписувала договори з використанням факсимільного підпису директора та печатки естонської компанії. Однак суд не визнав це достатнім доказом реального виконання таких послуг. Постанова суду підтверджує істотну роль КІК-звітів як джерела інформації про діяльність компанії-нерезидента.Саме на основі даних КІК-звітності було визначено, що естонська компанія не мала жодної економічної сутності в Естонії (реального директора, працівників чи операційної інфраструктури) та що всі її працівники, що здійснюють господарську діяльність, перебували саме в Україні.Тобто, хоча у контролера КІК не виникало податкових зобов’язань у розумінні правил КІК, подана звітність була використана як інструмент для встановлення ознак постійного представництва нерезидента в Україні.Аналогічно, інформація з КІК-звітів може використовуватися при визначенні статусу бенефіціарного власника доходу, якщо є виплати пасивних доходів з України із застосуванням пільг за конвенціями.З огляду на це платникам податків варто виходити з припущення, що податкові органи фактично володіють усією інформацією про іноземні структури платників податків (Постанова від 2 липня 2025 року в справі № 140/717/25)@taxincognito