Tax Time!

💥 Гучна перемога бізнесу: Верховний Суд визнав, що післяплата через NovaPay не потребує ПРРО📝 Нагадаємо, у 2025 році ми писали про рішення апеляційного суду у справі №420/19624/24, де суд визнав, що при отриманні післяплати через «НоваПей» обов’язок застосовувати РРО/ПРРО відсутній.💡Тоді Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження, тому позиції щодо суті спору ми не отримали.🔥 Але тепер маємо офіційний висновок Верховного Суду.⚖️ Верховний Суд у постанові від 03.06.2026 у справі №520/27700/25 дійшов висновку, що отримання продавцем коштів за товар на умовах повної післяплати не утворює розрахункової операції у розумінні Закону про РРО, а тому не створює обов'язку застосовувати власний РРО/ПРРО.🔍 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій та зазначив:▪️ Обов'язок видати фіскальний чек у місці проведення розрахунків (на пошті) лежить на установі, яка безпосередньо приймає гроші (ТОВ «НоваПей»); ▪️ Отримання продавцем коштів у безготівковій формі від фінансової компанії, яка безпосередньо прийняла їх від покупця, не відповідає ознакам «розрахункової операції» продавця в розумінні статті 2 Закону про РРО▪️ При відправленні товару без передоплати продавець не може гарантувати, що покупець його отримає та оплатить. Відтак на момент передачі товару перевізнику господарська операція ще не є завершеною.⚠️ Але є нюанс! Суд чітко підкреслив, що цей висновок стосується саме повної післяплати (без будь-якої попередньої оплати). ❗️У разі отримання часткової передоплати (авансу) на рахунок продавця перед відправкою, питання використання РРО/ПРРО залишається відкритим.🧩 Це далеко не єдині важливі висновки з цієї масштабної справи, тому далі буде...Матеріали проаналізував та підготував юрист Михайло ОртинськийПро нас | Послуги | Відгуки

⚖️ Верховний Суд підтвердив відсутність обов’язку застосовувати РРО при післяплаті через небанківського платіжного посередника Нової ПоштиВерховний Суд розглянув правовий прецедент у спорах із Державною податковою службою (ДПС) щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО).Сума штрафу (понад 92 млн грн) свідчить про те, що податківці намагалися вибудувати системний підхід для нарахувань щодо великих інтернет-продавців, які працюють через логістичних та платіжних посередників.1️⃣ Суть спору та позиція ДПС (що намагалися довести податківці)Позиція податкової служби у подібних перевірках зазвичай базується на фіскальному (широкому) тлумаченні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон про РРО): ✅ Податківці стверджують, що оскільки кінцевий покупець розраховується готівкою або карткою у відділенні «Нової пошти» (через NovaPay), то ця операція є «розрахунковою» в розумінні Закону про РРО. ✅ На думку ДПС, продавець зобов’язаний вкласти у посилку фіскальний чек РРО, сформований у момент відправки товару або за фактом отримання коштів від платіжної установи.2️⃣ Ключові правові висновки Верховного СудуВерховний Суд повністю зруйнував фіскальний підхід ДПС, спираючись на кілька фундаментальних цивільно-правових та господарських принципів: ✅ Відсутність факту розрахункової операції між продавцем і покупцем: На момент відправлення товару право власності на нього до покупця ще не перейшло, а сам факт оплати не відбувся. Продавець не отримує від покупця ні готівки, ні безготівкових коштів (черед еквайринг) безпосередньо. ✅ Природа відносин з NovaPay: Кошти надходять на рахунок ФОП/ТОВ від юридичної особи — ТОВ «НоваПей» (ліцензованої платіжної установи) у безготівковій формі (з рахунку на рахунок). Спільні операції між двома суб'єктами господарювання (Продавець та Платіжна установа) у безготівковій формі не є розрахунковою операцією в розумінні Закону про РРО. ✅ Невизначеність умов договору: Суд слушно зазначив, що на момент відправки інтернет-магазин не може знати, чи забере покупець товар, чи відмовиться від нього. Проведення операції через РРО «наперед» спотворює суть податкового обліку. ✅ Правова визначеність (прогалина в законі): Ключовий висновок — «законодавство не містить чіткого припису», який би зобов’язував вважати розрахунковою операцією отримання коштів від небанківського надавача послуг за післяплату. Відповідно до ст. 56 Податкового кодексу України, всі сумніви та колізії законодавства мають трактуватися на користь платника податків (принцип правомірності рішень платника).3️⃣ Важливий процесуальний нюанс: Межі споруЗверніть увагу на абзац щодо предмета спору. Суд підкреслив: оцінювався лише факт наявності чи відсутності обов'язку застосовувати РРО загалом.Податкова програла справу, тому що обрала неправильну підставу для штрафу (незастосування РРО як такого). Суд не оцінював, який саме документ (товарний чек, накладна, інший розрахунковий документ) мав бути в посилці та чи виконує NovaPay функцію видачі розрахункового документа покупцеві. Це означає, що ДПС в майбутніх перевірках може змінити тактику і чіплятися до форми документації, що супроводжує товар.⚖️ Постанова Верховного Суд 03.06.2026 у справі № 520/27700/25https://reyestr.court.gov.ua/Review/137125453

⚖️ Постанова Верховного Суду від 21 травня 2026 у справі №520/25465/25Суть справиФОП оскаржував рішення ГУ ДПС у Харківській області про анулювання реєстрації платника єдиного податку 2-ї групи з 01.01.2025 та просив забезпечити позов шляхом зупинення дії цього рішення до вирішення справи по суті.⚖️ Ключові правові висновки1. Підстави для забезпечення позову (ст. 150 КАС)Суд підтвердив, що достатньою підставою є реальна загроза ускладнення виконання рішення, а саме: • зміна системи оподаткування (з єдиного на ПДФО 18% + ПДВ 20%) з 01.01.2025 • штрафні санкції за неподання декларацій з ПДВ • розірвання договірних відносин з контрагентами • ускладнення перерахунків ПДВ для контрагентів позивача2. Співмірність заходуЗупинення дії рішення визнано співмірним з позовними вимогами.3. Щодо аргументів податкового органуВС відхилив посилання ГУ ДПС на попередні правові позиції Верховного Суду, вказавши, що відмінність фактичних обставин об’єктивно впливає на застосування тих самих норм.Рішення підтверджує усталену позицію ВС (справи №280/8758/24, №420/25688/24): при оскарженні анулювання реєстрації платника єдиного податку суди зобов’язані зупиняти дію такого рішення, якщо його виконання тягне незворотні податкові наслідки для підприємця.Постанова суду формує чіткий прецедент: загроза переходу на загальну систему оподаткування з ретроспективним нарахуванням ПДВ та штрафів є достатньою підставою для забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення контролюючого органу.

🇺🇦 Друзі, до вашої уваги добірка каналів, які можуть стати вам в нагоді. Підписуйтесь! ▪️Hayat Estate– блог про нерухомість у 20 країнах: як обрати житло для себе та інвестування з дохідністю 6-11% річних. Огляди ЖК, стратегії, дольовi iнвестицiї вiд 1/8 частки та готельна нерухомiсть Wyndham, Radisson, Best Western▪️ІНВЕСТИЦІЇ В АКЦІЇ США — канал з розборами американських компаній, актуальною аналітикою ринку та інсайдерські угоди. Автор публічно веде портфель і показує реальні рішення — що купує, що продає і чому. Ніяких платних підписок — тільки корисний контент.▪️"Про особисті податки" — все, що потрібно знати про податки, коли та які платити , cвіжі новини про зміни в законодавстві, а також інформуємо про цікаві законопроекти. Підписуйтеся, щоб бути в курсі податкових питань!▪️ІнТакс — все, що треба знати про податки. Роз'яснення, пояснення, консультації та цікаві факти про податки▪️ Податки інкогніто — все, що потрібно знати про податки. Новини, інсайди з ДПС, коментарі та ще багато чого цікавого.▪️ The Економіст — The Economist українською мовою. Найкраща світова аналітика з економіки та політики — без мовного бар'єру.▪️Податки, бухгалтерія — канал правових питань, навчись заощаджувати, планувати бюджет, розуміти податки та розпізнавати шахрайство.

В актах (особливо на ІТ, маркетинг, консультації) має бути чіткий, деталізований обсяг виконаної роботи (години, сторінки, конкретні результати), а не розмиті фрази на кшталт "інформаційні послуги за місяць", які ДПС трактує як ознаку прихованого трудового договору.✅ Перевірити КВЕДи. Переконатися, що на момент виплати коштів у ФОПа був відкритий відповідний код за КВЕД, який покриває суть наданої послуги.✅ Сформувати відповідь із посиланням на позиції Верховного Суду. У відповіді на запит зазначити: Належним чином оформлені первинні документи та докази підприємницького статусу контрагента наявні (додати копії витягів, договорів, деталізованих актів). Додатково вказати контролюючому органу на правову позицію Верховного Суду від 13.02.2024 р. у справі № 560/9843/21, зазначивши, що відображення цих сум у 4ДФ було актом доброї волі підприємства для полегшення податкового моніторингу, а не обов'язком податкового агента, тому будь-які розбіжності чи аналітичні припущення ДПС не можуть бути підставою для висновків про порушення чи призначення перевірки.❗️Висновок: Постанова ВС у справі № 560/9843/21 є потужним інструментом захисту для бізнесу, який нівелює можливість фіскалів маніпулювати кодом «157». Проте найкращим захистом залишається не відмова від звітування, а якість первинної документації у відносинах з ФОПами, яка унеможливлює її перекваліфікацію у трудові відносини, чи «не реальність господарських операцій» з ФОП, що є підставою для зняття з ТОВ витрат та донарахування штрафів податковою службою.

❗️Блокування податкової накладної: з якого дня рахувати 5 робочих днів на подання додаткових документів та пояснень на друге повідомлення регіональної комісії ГУ ДПС щодо зупиненої ПН/РК ?1️⃣ ⚖️ Позиція Верховного Суду на користь податкової служби, якщо ви не подали пояснення протягом 5 р.д. це є підставою для блокування ПН/РКПостанова КАС ВС від 24 березня 2025 року справа №140/32696/23 адміністративне провадження №К/990/27980/24https://reyestr.court.gov.ua/Review/126071572Верховний Суд сформував нове тлумачення механізму взаємодії платника та податкової відповідно до Порядку № 520 (із змінами від 08.03.2023):Якщо ГУ ДПС надіслала «Повідомлення» з конкретним переліком додаткових документів, платник зобов'язаний відреагувати протягом 5 робочих днів (надати документи або письмове обґрунтування).Ігнорування повідомлення є самостійною підставою для відмови у реєстрації ПН. Незгода платника з переліком витребуваних документів не звільняє його від обов'язку надати відповідь. Суд назвав це «відсутністю належної сумлінності у користуванні правами».Якщо податкова❗️НЕ надсилала «Повідомлення», а одразу відмовила у реєстрації ПН/РК на підставі первинних квитанцій зупинення та поданих платником пояснень та документів (де перелік документів завжди загальний і неконкретний), така відмова податкової є протиправною, оскільки вона позбавила платника права знати, яких саме документів не вистачає.2️⃣❗️Отже, щодо обчислення строку подання додаткових пояснень та документів на повідомлення комісії регіонального рівня про необхідність надання додаткових пояснень та/або документівВідповідно до абзацу шостого пункту 9 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній або розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.Таким чином, початок перебігу зазначеного строку пов’язується не з датою складання Повідомлення контролюючим органом, а з датою його отримання платником податків.Для прикладуЗа наданими даними повідомлення комісії регіонального рівня ГУ ДПС в області про необхідність надання додаткових пояснень та документів сформовано та надіслано 29.05.2026 о 15:08. За умови, що воно було отримане платником податків 29.05.2026, перебіг п’ятиденного строку розпочинається з наступного робочого дня після його отримання, а саме з 01.06.2026 (вихідні дні не враховуються).У такому випадку п’ять робочих днів спливають 05.06.2026 включно, що є останнім днем для подання додаткових пояснень та копій документів. Ще 5 робочих днів комісія буде розглядати пояснення та вирішить зареєструвати ПН/РК чи відмовити у реєстрації.Водночас останній абзац пункту 9 Порядку № 520 передбачає, що у разі неподання платником податку додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання.Отже, якщо додаткові пояснення та документи не будуть подані до 05.06.2026 включно, комісія регіонального рівня матиме право прийняти рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування протягом наступних п’яти робочих днів, які обчислюються з 08.06.2026.Висновок: за умови отримання Повідомлення 29.05.2026, граничним строком подання додаткових пояснень та копій документів є 05.06.2026 включно. Саме до цієї дати платник податків має право реалізувати своє право на подання додаткових документів. Лише після спливу зазначеного строку та за відсутності поданих документів комісія регіонального рівня набуває повноважень для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

⚖️ Висновки Верховного Суду щодо строків оскарження вимог ЄСВ у суді!⚖️ Суть справи (№ 420/11772/25 від 28 травня 2026 року): Податкова надіслала особі вимоги про сплату боргу з ЄСВ у 2019 та 2021 роках (на загальну суму понад 56 тис. грн). Листи повернулися до ДПС із відмітками «за закінченням терміну зберігання». В подальшому було відкрито виконавчі провадження, і протягом 2022–2023 років із заробітної плати особи здійснювалися утримання. Ба більше, у грудні 2023 року особа добровільно сплатила частину коштів.У 2025 році особа звернулася до суду, щоб оскаржити ці незаконні нарахування, суди першої та апеляційної інстанцій залишили позов без розгляду. Суди заявили: «Минуло 6 місяців. Раз із вас утримували кошти, а роботодавець за законом зобов'язаний повідомляти про відрахування — особі все було відомо про вимоги ДПС і строки зверення до суду були пропущені».🔥 Що вирішив Верховний Суд (колегія КАС, суддя-доповідач Блажівська Н.Є.)?Верховний Суд повністю скасував рішення нижчих судів та повернув справу на розгляд. Ключові висновки суду:1️⃣ Обізнаність має бути доведеною, а не припущеною!Суди не мають права будувати свої висновки на презумпції, що роботодавець належно виконував ст. 110 КЗпП і про все інформував працівника. Якщо в матеріалах справи немає доказів, що працівника ознайомили під підпис із підставами та реквізитами утримань, — вважати його «обізнаним» не можна.2️⃣ Часткова сплата боргу, не означає згоду з рішенням ДПС. Сам факт того, що людина перерахувала кошти, не доводить, що вона бачила текст податкової вимоги, знала її зміст та правову природу.3️⃣ Поштові «відмітки» треба перевіряти. Суди зобов’язані детально досліджувати, чи дотримався оператор зв'язку правил вручення (чи надсилав SMS, чи залишав повідомлення у поштовій скринці), а не просто вірити штампу «адресат відсутній».4️⃣ Воєнний стан та людський фактор. Суди мають оцінювати реальні обставини життя людини в сукупності: похилий вік, стан здоров'я, психоемоційне напруження через обстріли, повітряні тривоги та відключення світла. Все це — вагомі підстави для оцінки поважності строків, а не привід для сухого судового формалізму.https://reyestr.court.gov.ua/Review/136925802

⚖️ Верховний Суд обмежив формальне застосування презумпції «вручення» податкових повідомлень-рішеньПостановою Верховного Суду від 28 травня 2026 року у справі № 520/22570/25 скасовано рішення судів нижчих інстанцій, справу відправлено на новий розгляд про залишення позову ФОП без розгляду через нібито пропуск 6-місячного строку оскарження ППР до суду.📌 Обставини справи та позиція органу ДПС:Контролюючий орган надіслав ППР рекомендованим листом, який повернувся з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Керуючись п. 42.5 ст. 42 ПКУ, суди першої та апеляційної інстанцій визнали день повернення листа датою належного вручення рішень та констатували пропуск процесуального строку. Доводи позивача про неотримання акта перевірки та вимушену евакуацію з м. Харкова через обстріли суди відхилили.⚖️ Правова позиція Верховного Суду:1️⃣ Перевірка поштових правил є обов'язковою. Факт відправки кореспонденції податковим органом згідно з ПКУ не звільняє суд від обов'язку дослідити, чи дотримано АТ «Укрпошта» Правил надання послуг поштового зв’язку (Постанова КМУ № 270) щодо належного сповіщення адресата.2️⃣ Пріоритет принципу офіційного з'ясування обставин (ст. 2 КАС України). Суд зобов'язаний встановити точну дату, коли особа фактично дізналася або об'єктивно мала можливість дізнатися про винесення ППР. Для цього необхідно досліджувати хронологію дій: дату телефонного інформування з боку ДПС, умови договору з адвокатом та дату подання адвокатського запиту, а не обмежуватися припущеннями.3️⃣ Оцінка умов воєнного стану. Обставини вимушеного переміщення особи з зони активних бойових дій та неотримання акта перевірки є істотними факторами, які мають оцінюватися у сукупності для визначення поважності причин пропуску строку.❗️Висновок: Повернення поштового відправлення «за закінченням терміну зберігання» не є абсолютною підставою для відмови у доступі до правосуддя. Суди зобов'язані досліджувати реальну можливість платника податків ознайомитися з рішенням суб'єкта владних повноважень.⚖️ Постанова Верховного Суду від 28 травня 2026 року у справі № 520/22570/25https://reyestr.court.gov.ua/Review/136925707

Відповідно, якщо діяльність не є продажем підакцизного товару і не генерує акцизного податку для Товариства, правових підстав для заборони перебування на спрощеній системі оподаткування (згідно зі ст. 291 ПКУ) немає. Проте через дефектність викладу ДПС проігнорувала цей зв'язок у першому питанні.ВИСНОВКИ ТА НАСЛІДКИ ДЛЯ ПЛАТНИКА1. Індивідуальний характер ризику: Дана ІПК діє виключно для Товариства, яке її отримало. Проте вона відображає фіскальний підхід ДПС щодо кваліфікації послуг ЕЗС як діяльності, несумісної з єдиним податком.2. Правова безпідставність: Висновок ДПС про заборону спрощеної системи суперечить ч. 5 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» та п.п. 212.1.13 ПКУ.3. Рекомендація: Платнику доцільно скористатися правом, передбаченим п. 53.2 ст. 53 ПКУ, та оскаржити цю ІПК у судовому порядку як правовий акт індивідуальної дії, що суперечить закону. Наявна судова практика підтверджує, що суди стабільно визнають послуги із заряджання електромобілів саме послугами, а не продажем підакцизного товару, що дозволяє власникам ЕЗС працювати на спрощеній системі оподаткування.🕵Індивідуальна податкова консультація (ІПК) № 2425/ІПК/99-00-04-03-03 від 27.04.2026

⚖️ ОБЛІК ТОВАРНИХ ЗАПАСІВ ДЛЯ ФОП ЗАЛИШАЄТЬСЯ В СИЛІ, - ПОЗИЦІЯ ШОСТОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУНашумівша справа навколо Наказу Мінфіну № 496 від 03.09.2021, яким затверджено Порядок ведення обліку товарних запасів для ФОП, отримала остаточне (на етапі апеляції) рішення. Шостий апеляційний адміністративний суд повністю став на бік Міністерства фінансів України, скасувавши рішення першої інстанції про визнання Наказу нечинним.✅Передісторія спору ФОП, який займається роздрібною торгівлею годинниками та ювелірними виробами, звернувся до суду з вимогою скасувати Наказ Мінфіну № 496 від 03.09.2021 року. Ключові аргументи позивача будувалися на процедурних порушеннях Мінфіну під час прийняття акта — зокрема, відсутності обов’язкового додатка «Тест малого підприємництва» (М-Тест) та порушенні хронології планування регуляторних актів. Суд першої інстанції (КОАС) погодився з ФОП та визнав Наказ нечинним.✅Чому апеляція скасувала це рішення? Ключові висновки ШААС:1️⃣ Формальні помилки не дорівнюють протиправності (Критерій суттєвості) Суд зазначив, що порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень може бути підставою для його скасування ЛИШЕ тоді, коли воно безпосередньо вплинуло на зміст самого документа. Оскільки відсутність М-Тесту не завадила розробнику оцінити загальний вплив акта на бізнес і не спотворила суть регулювання, це порушення є формальним.2️⃣ Наказ не створює нових обов'язків, а лише дає форму Суд нагадав: обов'язок вести облік товарних запасів встановлений не Мінфіном, а пунктом 12 статті 3 Закону України «Про РРО». Ця норма діє і є обов'язковою для виконання. Наказ № 496 лише затвердив форму та правила ведення цього обліку (фіксацію руху товарів за первинними документами).3️⃣ Принцип правової визначеності Якби суд скасував Наказ Мінфіну, виникла б правова аномалія: обов'язок вести облік за Законом про РРО залишається, а законного порядку та форми, як це робити, підприємці б не мали. Це підірвало б стабільність суспільних відносин та створило б додаткові ризики для бізнесу під час податкових перевірок.4️⃣ Збитки бізнесу мають бути доведеними Позивач стверджував, що ведення обліку коштуватиме йому додатково 48 900 грн щорічно. Проте колегія суддів наголосила, що будь-яка господарська діяльність апріорі вимагає витрат (на бухгалтерію, податки тощо), а реальних доказів саме таких додаткових збитків суду надано не було.✅Отже, для ФОП?- Наказ Мінфіну № 496 діє та є законним.- ФОП (зокрема, платники єдиного податку, які здійснюють торгівлю ювелірними виробами, технічно складними побутовими товарами, лікарськими засобами або є платниками ПДВ) зобов'язані вести облік товарних запасів за встановленою формою та зберігати первинні документи.Постанова апеляційного суду вже набрала законної сили. Строк подання касаційної скарги до КАС ВС закінчився.⚖️ Постанова від 23 квітня 2026 року справа № 640/304/22https://reyestr.court.gov.ua/Review/136060365