tax_time

Верховний Суд у поставові від 25 лютого 2021 року у справі № 640/3515/19 зробив правовий висновок, що законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Тому, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальником правил оподаткування. Отже, чинне законодавство не зобов`язує платника податків перевіряти безпосередніх контрагентів або третіх осіб у відносинах з контрагентами на предмет виконання ними вимог податкового законодавства.До того ж, стверджуючи про порушення контрагентами податкового законодавства, контролюючий орган повинен був провести зустрічні звірки з метою документального підтвердження спірних господарських відносин, а також підтвердження виду, обсягу, характеру операцій та повноти розрахунків, для з`ясування їх реальності та правомірності відображення в обліку платника податків. Проте, доказів проведення перевірок та/або зустрічних звірок щодо контрагентів позивача матеріали справи не містять.Окрім того, суд зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути й необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально поставляти на їх адресу товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти, можливо, і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.Тобто, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагентів може свідчити про незаконність формування показників податкової звітності за такими операціями.Однак у справі, що розглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.Податковим органом при проведенні перевірки не враховано, що оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками відповідної операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.Відтак, ті обставини, що у ланцюгах постачальників є сумнівні підприємства чи навіть підприємства, які містять ознаки ризикових, є лише приводом для більш ретельної перевірки (дослідження) їх діяльності.При цьому, відносини між учасниками наступних ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його безпосередніми контрагентами.

⚖️ Про звільнення від сплати орендної плати за землю на територіях, де велися бойові дії, у разі відсутності переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів УкраїниВідсутність станом на момент подання уточнюючої декларації переліку територій, безпосередньо затвердженого Кабінетом Міністрів України, не є підставою для відмови платникові в застосуванні пільги, визначеної підпунктом 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України. Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року № 309 є належною правовою підставою для звільнення від сплати орендної плати. Крім того, органи місцевого самоврядування мають право самостійно встановлювати нульову ставку орендної плати.Підпункт 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України безпосередньо встановлює звільнення від нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки, розташовані на територіях, де велися бойові дії. Відсутність формально затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку не може позбавляти платника права на пільгу, оскільки держава не може посилатися на власну бездіяльність як на підставу для погіршення становища платника податків.Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, виданий на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», є актом, який визначає перелік територій, і має юридичну силу для цілей застосування податкових пільг. Крім того, Київська міська рада рішенням від 13 вересня 2022 року № 5449/5490 установила нульову ставку орендної плати за земельні ділянки комунальної власності на період з 01 березня до 31 травня 2022 року, що також є самостійною підставою для коригування податкових зобов’язань.❗️Отже, платник має право на звільнення від сплати орендної плати за землю на територіях, де велися бойові дії, навіть у разі відсутності переліку, безпосередньо затвердженого Кабінетом Міністрів України, якщо такий перелік визначено уповноваженим органом у встановленому Кабінетом Міністрів порядку, а також у випадку встановлення нульової ставки органом місцевого самоврядування.Верховний Суд відхилив покликання податкового органу на роз’яснювальні листи міністерств як такі, що мають рекомендаційний характер і не можуть звужувати обсяг пільг, прямо встановлених Податковим кодексом України.⚖️ Постанова Верховного Суду від 21 травня 2026 року у справі № 320/18031/23https://reyestr.court.gov.ua/Review/136717692

Алгоритм самоперевірки ЗЕД-контрагентів у 2026 році наступний:1️⃣ Кваліфікація за критерієм доходу 150 млн. грн. ✅ визначається річний бухгалтерський дохід підприємства;✅ дохід > 150 млн грн: операції тестуються на ризики ТЦУ (ст. 39 ПКУ) та 30% податкові різниці (ст. 140.5 ПКУ);✅ дохід ≤ 150 млн грн: ризик ТЦУ відсутній (крім постійних представництв), операції перевіряються виключно на 30% податкові різниці.2️⃣ Формування пулу ЗЕД-операцій.✅ складається суцільний перелік усіх господарських транзакцій, де другою стороною є нерезидент;✅ контролю підлягають не лише купівля-продаж товарів/послуг, а й позики, лізинг, роялті, інвестиції та безоплатні передачі, тощо.3️⃣ Тестування контрагентів, в т.ч. щодо «нефункціональних» посередників та ділової мети.✅ ідентифікація пов’язаних осіб (ст. 14.1.159 ПКУ);✅ перевірка договорів комісії з нерезидентами в т.ч., перевіряються звичайні ЗЕД-контракти на предмет «прихованої (удаваної) комісії»;✅ перевірка за «низькоподатковим» Переліком №1045;✅ перевірка за Переліком №480;✅ ідентифікуються операції між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні;4️⃣ Оцінка результатів тестування.✅ при ТЦУ: якщо річний обсяг операцій з ризиковим нерезидентом (за цінами «витягнутої руки») > 10 млн грн – операція визнається контрольованою;✅ при 30% різницях: якщо ТЦУ-поріг не досягнуто, але контрагент включений до Переліків №1045 або №480 – виникає обов'язок 30% коригування фінрезультату.5️⃣ Фінальне реагування та захисні інструменти.✅ для контрольованих операцій – обов'язкове подання Звіту про Контрольовані операції до 1 жовтня та підготовка пакета ТЦУ-документації;✅ для 30% різниць: збільшення фінансового результату за 2025 рік на 30% АБО звільнення від коригування через доведення цін за принципом «витягнутої руки» чи надання легалізованої довідки про фактичну сплату корпоративного податку нерезидентом (для Переліку №480).Детально тут 👉🏻: https://7eminar.ua/news/21635-samoperevirka-zed-kontragentiv-u-2026-roci

⚖️ Щодо строків звернення до суду про оскарження рішень/дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень (спір з органом ДПС)Постанова КАС ВС від 21 травня 2026 року справа № 380/19434/25https://reyestr.court.gov.ua/Review/136760484КАС ВС послався на позицію ВП ВС (постанова від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24), де ВП ВС вказала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень/дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень:1️⃣якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);2️⃣ якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);3️⃣ якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

💥 Гучна перемога бізнесу: Верховний Суд визнав, що післяплата через NovaPay не потребує ПРРО📝 Нагадаємо, у 2025 році ми писали про рішення апеляційного суду у справі №420/19624/24, де суд визнав, що при отриманні післяплати через «НоваПей» обов’язок застосовувати РРО/ПРРО відсутній.💡Тоді Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження, тому позиції щодо суті спору ми не отримали.🔥 Але тепер маємо офіційний висновок Верховного Суду.⚖️ Верховний Суд у постанові від 03.06.2026 у справі №520/27700/25 дійшов висновку, що отримання продавцем коштів за товар на умовах повної післяплати не утворює розрахункової операції у розумінні Закону про РРО, а тому не створює обов'язку застосовувати власний РРО/ПРРО.🔍 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій та зазначив:▪️ Обов'язок видати фіскальний чек у місці проведення розрахунків (на пошті) лежить на установі, яка безпосередньо приймає гроші (ТОВ «НоваПей»); ▪️ Отримання продавцем коштів у безготівковій формі від фінансової компанії, яка безпосередньо прийняла їх від покупця, не відповідає ознакам «розрахункової операції» продавця в розумінні статті 2 Закону про РРО▪️ При відправленні товару без передоплати продавець не може гарантувати, що покупець його отримає та оплатить. Відтак на момент передачі товару перевізнику господарська операція ще не є завершеною.⚠️ Але є нюанс! Суд чітко підкреслив, що цей висновок стосується саме повної післяплати (без будь-якої попередньої оплати). ❗️У разі отримання часткової передоплати (авансу) на рахунок продавця перед відправкою, питання використання РРО/ПРРО залишається відкритим.🧩 Це далеко не єдині важливі висновки з цієї масштабної справи, тому далі буде...Матеріали проаналізував та підготував юрист Михайло ОртинськийПро нас | Послуги | Відгуки

⚖️ Верховний Суд підтвердив відсутність обов’язку застосовувати РРО при післяплаті через небанківського платіжного посередника Нової ПоштиВерховний Суд розглянув правовий прецедент у спорах із Державною податковою службою (ДПС) щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО).Сума штрафу (понад 92 млн грн) свідчить про те, що податківці намагалися вибудувати системний підхід для нарахувань щодо великих інтернет-продавців, які працюють через логістичних та платіжних посередників.1️⃣ Суть спору та позиція ДПС (що намагалися довести податківці)Позиція податкової служби у подібних перевірках зазвичай базується на фіскальному (широкому) тлумаченні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон про РРО): ✅ Податківці стверджують, що оскільки кінцевий покупець розраховується готівкою або карткою у відділенні «Нової пошти» (через NovaPay), то ця операція є «розрахунковою» в розумінні Закону про РРО. ✅ На думку ДПС, продавець зобов’язаний вкласти у посилку фіскальний чек РРО, сформований у момент відправки товару або за фактом отримання коштів від платіжної установи.2️⃣ Ключові правові висновки Верховного СудуВерховний Суд повністю зруйнував фіскальний підхід ДПС, спираючись на кілька фундаментальних цивільно-правових та господарських принципів: ✅ Відсутність факту розрахункової операції між продавцем і покупцем: На момент відправлення товару право власності на нього до покупця ще не перейшло, а сам факт оплати не відбувся. Продавець не отримує від покупця ні готівки, ні безготівкових коштів (черед еквайринг) безпосередньо. ✅ Природа відносин з NovaPay: Кошти надходять на рахунок ФОП/ТОВ від юридичної особи — ТОВ «НоваПей» (ліцензованої платіжної установи) у безготівковій формі (з рахунку на рахунок). Спільні операції між двома суб'єктами господарювання (Продавець та Платіжна установа) у безготівковій формі не є розрахунковою операцією в розумінні Закону про РРО. ✅ Невизначеність умов договору: Суд слушно зазначив, що на момент відправки інтернет-магазин не може знати, чи забере покупець товар, чи відмовиться від нього. Проведення операції через РРО «наперед» спотворює суть податкового обліку. ✅ Правова визначеність (прогалина в законі): Ключовий висновок — «законодавство не містить чіткого припису», який би зобов’язував вважати розрахунковою операцією отримання коштів від небанківського надавача послуг за післяплату. Відповідно до ст. 56 Податкового кодексу України, всі сумніви та колізії законодавства мають трактуватися на користь платника податків (принцип правомірності рішень платника).3️⃣ Важливий процесуальний нюанс: Межі споруЗверніть увагу на абзац щодо предмета спору. Суд підкреслив: оцінювався лише факт наявності чи відсутності обов'язку застосовувати РРО загалом.Податкова програла справу, тому що обрала неправильну підставу для штрафу (незастосування РРО як такого). Суд не оцінював, який саме документ (товарний чек, накладна, інший розрахунковий документ) мав бути в посилці та чи виконує NovaPay функцію видачі розрахункового документа покупцеві. Це означає, що ДПС в майбутніх перевірках може змінити тактику і чіплятися до форми документації, що супроводжує товар.⚖️ Постанова Верховного Суд 03.06.2026 у справі № 520/27700/25https://reyestr.court.gov.ua/Review/137125453

⚖️ Постанова Верховного Суду від 21 травня 2026 у справі №520/25465/25Суть справиФОП оскаржував рішення ГУ ДПС у Харківській області про анулювання реєстрації платника єдиного податку 2-ї групи з 01.01.2025 та просив забезпечити позов шляхом зупинення дії цього рішення до вирішення справи по суті.⚖️ Ключові правові висновки1. Підстави для забезпечення позову (ст. 150 КАС)Суд підтвердив, що достатньою підставою є реальна загроза ускладнення виконання рішення, а саме: • зміна системи оподаткування (з єдиного на ПДФО 18% + ПДВ 20%) з 01.01.2025 • штрафні санкції за неподання декларацій з ПДВ • розірвання договірних відносин з контрагентами • ускладнення перерахунків ПДВ для контрагентів позивача2. Співмірність заходуЗупинення дії рішення визнано співмірним з позовними вимогами.3. Щодо аргументів податкового органуВС відхилив посилання ГУ ДПС на попередні правові позиції Верховного Суду, вказавши, що відмінність фактичних обставин об’єктивно впливає на застосування тих самих норм.Рішення підтверджує усталену позицію ВС (справи №280/8758/24, №420/25688/24): при оскарженні анулювання реєстрації платника єдиного податку суди зобов’язані зупиняти дію такого рішення, якщо його виконання тягне незворотні податкові наслідки для підприємця.Постанова суду формує чіткий прецедент: загроза переходу на загальну систему оподаткування з ретроспективним нарахуванням ПДВ та штрафів є достатньою підставою для забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення контролюючого органу.

🇺🇦 Друзі, до вашої уваги добірка каналів, які можуть стати вам в нагоді. Підписуйтесь! ▪️Hayat Estate– блог про нерухомість у 20 країнах: як обрати житло для себе та інвестування з дохідністю 6-11% річних. Огляди ЖК, стратегії, дольовi iнвестицiї вiд 1/8 частки та готельна нерухомiсть Wyndham, Radisson, Best Western▪️ІНВЕСТИЦІЇ В АКЦІЇ США — канал з розборами американських компаній, актуальною аналітикою ринку та інсайдерські угоди. Автор публічно веде портфель і показує реальні рішення — що купує, що продає і чому. Ніяких платних підписок — тільки корисний контент.▪️"Про особисті податки" — все, що потрібно знати про податки, коли та які платити , cвіжі новини про зміни в законодавстві, а також інформуємо про цікаві законопроекти. Підписуйтеся, щоб бути в курсі податкових питань!▪️ІнТакс — все, що треба знати про податки. Роз'яснення, пояснення, консультації та цікаві факти про податки▪️ Податки інкогніто — все, що потрібно знати про податки. Новини, інсайди з ДПС, коментарі та ще багато чого цікавого.▪️ The Економіст — The Economist українською мовою. Найкраща світова аналітика з економіки та політики — без мовного бар'єру.▪️Податки, бухгалтерія — канал правових питань, навчись заощаджувати, планувати бюджет, розуміти податки та розпізнавати шахрайство.

В актах (особливо на ІТ, маркетинг, консультації) має бути чіткий, деталізований обсяг виконаної роботи (години, сторінки, конкретні результати), а не розмиті фрази на кшталт "інформаційні послуги за місяць", які ДПС трактує як ознаку прихованого трудового договору.✅ Перевірити КВЕДи. Переконатися, що на момент виплати коштів у ФОПа був відкритий відповідний код за КВЕД, який покриває суть наданої послуги.✅ Сформувати відповідь із посиланням на позиції Верховного Суду. У відповіді на запит зазначити: Належним чином оформлені первинні документи та докази підприємницького статусу контрагента наявні (додати копії витягів, договорів, деталізованих актів). Додатково вказати контролюючому органу на правову позицію Верховного Суду від 13.02.2024 р. у справі № 560/9843/21, зазначивши, що відображення цих сум у 4ДФ було актом доброї волі підприємства для полегшення податкового моніторингу, а не обов'язком податкового агента, тому будь-які розбіжності чи аналітичні припущення ДПС не можуть бути підставою для висновків про порушення чи призначення перевірки.❗️Висновок: Постанова ВС у справі № 560/9843/21 є потужним інструментом захисту для бізнесу, який нівелює можливість фіскалів маніпулювати кодом «157». Проте найкращим захистом залишається не відмова від звітування, а якість первинної документації у відносинах з ФОПами, яка унеможливлює її перекваліфікацію у трудові відносини, чи «не реальність господарських операцій» з ФОП, що є підставою для зняття з ТОВ витрат та донарахування штрафів податковою службою.

❗️Блокування податкової накладної: з якого дня рахувати 5 робочих днів на подання додаткових документів та пояснень на друге повідомлення регіональної комісії ГУ ДПС щодо зупиненої ПН/РК ?1️⃣ ⚖️ Позиція Верховного Суду на користь податкової служби, якщо ви не подали пояснення протягом 5 р.д. це є підставою для блокування ПН/РКПостанова КАС ВС від 24 березня 2025 року справа №140/32696/23 адміністративне провадження №К/990/27980/24https://reyestr.court.gov.ua/Review/126071572Верховний Суд сформував нове тлумачення механізму взаємодії платника та податкової відповідно до Порядку № 520 (із змінами від 08.03.2023):Якщо ГУ ДПС надіслала «Повідомлення» з конкретним переліком додаткових документів, платник зобов'язаний відреагувати протягом 5 робочих днів (надати документи або письмове обґрунтування).Ігнорування повідомлення є самостійною підставою для відмови у реєстрації ПН. Незгода платника з переліком витребуваних документів не звільняє його від обов'язку надати відповідь. Суд назвав це «відсутністю належної сумлінності у користуванні правами».Якщо податкова❗️НЕ надсилала «Повідомлення», а одразу відмовила у реєстрації ПН/РК на підставі первинних квитанцій зупинення та поданих платником пояснень та документів (де перелік документів завжди загальний і неконкретний), така відмова податкової є протиправною, оскільки вона позбавила платника права знати, яких саме документів не вистачає.2️⃣❗️Отже, щодо обчислення строку подання додаткових пояснень та документів на повідомлення комісії регіонального рівня про необхідність надання додаткових пояснень та/або документівВідповідно до абзацу шостого пункту 9 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній або розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.Таким чином, початок перебігу зазначеного строку пов’язується не з датою складання Повідомлення контролюючим органом, а з датою його отримання платником податків.Для прикладуЗа наданими даними повідомлення комісії регіонального рівня ГУ ДПС в області про необхідність надання додаткових пояснень та документів сформовано та надіслано 29.05.2026 о 15:08. За умови, що воно було отримане платником податків 29.05.2026, перебіг п’ятиденного строку розпочинається з наступного робочого дня після його отримання, а саме з 01.06.2026 (вихідні дні не враховуються).У такому випадку п’ять робочих днів спливають 05.06.2026 включно, що є останнім днем для подання додаткових пояснень та копій документів. Ще 5 робочих днів комісія буде розглядати пояснення та вирішить зареєструвати ПН/РК чи відмовити у реєстрації.Водночас останній абзац пункту 9 Порядку № 520 передбачає, що у разі неподання платником податку додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання.Отже, якщо додаткові пояснення та документи не будуть подані до 05.06.2026 включно, комісія регіонального рівня матиме право прийняти рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування протягом наступних п’яти робочих днів, які обчислюються з 08.06.2026.Висновок: за умови отримання Повідомлення 29.05.2026, граничним строком подання додаткових пояснень та копій документів є 05.06.2026 включно. Саме до цієї дати платник податків має право реалізувати своє право на подання додаткових документів. Лише після спливу зазначеного строку та за відсутності поданих документів комісія регіонального рівня набуває повноважень для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.