Весь минулий тиждень разом з учасницями проєкту «Три трапези» провели в Румунії регіоні Добруджа - в місті Тулча та його околицях.
Це прямо навпроти Ізмаїлу.
Знайомились з регіоном - який, немов брат - близнюк нашого Придунавʼя.
Українські, липованські, румунські села. Українська, румунська та російська створюють особливу і зрозумілу нам мову.
Вишиванки, пісні і звісно, кухня. Цікаво, що дивишся на звичні для себе назви, і зовнішньо страви майже такіж, а на смак - геть інші)

Борщ сторчак - білий рибний (бажано, з морськоі риби) борщ без капусти. Смажені карасі кислуваті на смак, адже лежали в маринаді. Солона дунайка - не солона, а кисло-солодка. Рідкий у нас соус муждєй - кремовий, наче майонез. Рибні товченики. Риба «під шубою» - підварена риба перекладена картопляним пюре. Колєво - сухе і більше схоже на вишуканий десерт. Кабакова плачінда щедро здобрена цукатами.
І при цьому все це дуже смачно!

Ось перша партія фото, які були зроблені у неділю на Храмі (день села) українського села Дунавець.