"Шаурми дохуя"На сцені стоїть кіоск "ШАУРМА У АБУ", ледь тримається на стіні пожовкла картонна вивіска, біля кіоска юрмляться мудила у військових бушлатах. Всі голодні, всі на нервах. Раптом, захеканий мудило в броніку залітає на сцену, підстрибує і з розмаху врізається в кіоск. Мудило в балаклаві. Шо ти, сука, бігати не вмієш? Захеканий мудило (лежить на землі, очі вирячені, ротом хапає повітря). Там… там шаурми дохуя! Всі мудила. ДЕ?! Захеканий мудило. ТАМ! (Раптово помирає). Влітає інший мудило, вистрілює у повітря, розвертається і зникає. Мудило у бронежилеті (шуткує). Скорость охуєвающа. Всі тупо регочуть. Мудило в тактичних штанах (різко і впевнено). Там шаурми дохуя! Мудило в тактичних штанах зникає в напрямку, де, на його думку, дохуя шаурми. Мудило в бушлаті з авоською. Люда, шо ми стоїмо? Щас, знаєш, скільки долбойобів набіжить?! Мудило в бушлаті і Люда зникають. Вбігає п’ятеро величезних мудил, всі тягнуть мішки, напхані шаурмою, в зубах кожного — по здоровенному шматку. Вони плямкають, смакують, їхні обличчя світяться щастям. Один із мудил. Ето кайф, їбать, з соусом! Всі стоять, як прибиті. Мудило в балаклаві (раптово скаженіє). За мной! Натовп, спотикаючись, несеться за ним, чути страшенний рев, який переходить у жіночий вереск. Продавець висовується з кіоска і заздрісно дивиться їм услід. З того боку, де знаходиться шаурма, йдуть мудила. У них всі морди в соусі, в руках вони тримають носилки. На носилках лежить дохуя шаурми. Зверху, просто на лаваші, лежить ще один мудило, він блює шаурмою вниз. Продавець. Шо з нім такоє? Мудило. І з тобою таке буде, якщо дохуя шаурми з’їси. Здалеку чути ще одне дикє ревіння, мимо кіоска швидко проносяться нові орди любителів шаурми. Входять мудило в бушлаті і Люда, вони повзуть рачки, зігнувшись під вагою здобичі. В очах у них блаженство. Мудило в бушлаті. А я тобі казав, шо цей день настане, а ти не вірила! Люда. Якби знати, можно було б на тачці під’їхать. Я їбала, його так тягати! Входять три мудила, вони несуть мудила в тактичних штанах, вмурованого в шаурму. Мудило в тактичних штанах. Я всіх вас їбав, падлюки, сємєро на одного, фашисти грьобані! Мудила посміхаються. Один із мудил. Будеш пиздіти, ми тебе і голову в шаурму засунем. Продавець нервово потирає руки. З іншого боку кіоска вибігає агресивна старушка. Агресивна старушка. Шо сидиш, старий поц?! Продавець кидає на старушку зляканий погляд. Старушка втікає, махаючи палицею. Згинаючись під шаурмою, проходить підрозділ кухарів з польової кухні. За ними, із куском шаурми в зубах, повзе мудило в балаклаві. Одна нога в нього безпорадно волочиться по землі. Мудило в балаклаві. Дівчата, задирайте фартухи, шаурмадам! (Регоче). Одна з кухарок майстерно жбурляє здоровенний шмат шаурми йому в голову. Мудило в балаклаві іспускає здавлений звук і здихає. Входить дебела жінка з вусами, бородавками і цілою шаурмою під пахвою. Жінка. Арон, збирайся додому, сьогодні я тобі на вечерю гарненько розігрію шаурму. (Помічає труп мудила). Арон, хто це? Арон. Він помер. Дай йому шаурми, він її любив. Жінка відламує шматок шаурми і кладе в зуби мертвому мудилу. Арон виходить із кіоска, замотує двері на дріт. Замість ніг у нього маленький візок і два утюжки. Під’їжджає військова вантажівка. Вона абсолютно порожня і сіра. Арон і дебела жінка неквапливо йдуть до неї. Сідаючи в кузов, дебела жінка бере Арона під пахву і разом із ним та шаурмою зникає в тумані. Вантажівка, грюкаючи підвіскою, повільно їде вдалечінь під натхненні звуки "Стефанії" і віддалені крики любителів шаурми. Завіса.