«Сучасним філософам неможливо було б жити та працювати, коли б вони не брехали синхронно одразу всією корпорацією, поглядаючи один на одного для орієнтації - тому, що їм у жодному разі не можна говорити про найголовніше, що розуміє кожен трейдер: вся їх «цивілізація цінностей і сенсів» належить далеко не собі. Вона належить - разом з усіма сенсами, цінностями й іншими жировими складками - тій самісінькій компанії спітнілих від страху фальшивомонетників, яку оптимісти називають «світовим урядом»…Картель, який керує справами світу через систему тонкої та багатоступеневої гідравліки, зовсім не ховається від безстрашної філософської думки в сутінках. Швидше він сам і відкидає цю сутінкову тінь, в якій філософська думка блукає, намагаючись второпати, на що тепер дають гранти. А на що їх дають, найпростіше зрозуміти, поглянувши, чим стурбовані актуальні художники, мислителі та інший гуманітарний корпоратив. Звісно, що я не хочу сказати, начебто всі ці люди куплені з потрохами. Зовсім ні. Світ значно жорсткіший. Платити починають лише тим, хто сам пробився в топ - а до того часу кожен мислитель уже добре розуміє, про що розмірковувати, а про що ні. Сучасний Декарт подібний на елементарну частинку - він проявляється лише там, де цього вимагають розрахунки й баланси. В усіх інших ситуаціях він невідчутний, як електромагнітна хвиля.Тому всі духовні об‘єкти, що відблискують сьогодні в гуманітарному всесвіті, зроблені з грошей. І найголовніше, точніше - єдине, питання філософії сьогодні звучить наступним чином: з чого зроблені самі гроші. Проте філософи розумні хлопці й про це помовкують».(Пєлєвін «Лампа Мафусаїла, або Крайня битва чекістів з масонами» у перекладі вашого покірного слуги).