Цікавий дуже ефект

Вчені вияснили що люди на 30 відсотків частіше дочитували статті, які викликали тривогу, ніж сум.

Хоча те і те емоції, причому сильні. Чому?

Візьмімо злість і тривогу — два негативні стани. Злитися неприємно, тривожитися теж. І хоча у цих двох емоцій є певна схожість, одна з них дає значно більше впевненості

Згадайте, коли ви востаннє злилися. Бос ухвалив ідіотське рішення, оператор кол­центру поклав трубку, хоча ви довго чекали на лінії. Чи каву без цукру хотіли, а автомат видав з цукром. В мене от було таке

Коли ми злі, ми зазвичай почуваємося впевнено. Ми не сумніваємося й не вагаємося. Злість — це часто праведний гнів, упевненість, що ми маємо слушність, а інші — ні.

А от у тривозі такої впевненості зазвичай немає. Згадайте, коли ви востаннє тривожилися. Можливо, ви хвилювалися, чи не загубить авіакомпанія ваш багаж, нервувалися, що улюблена команда може програти, думали, чи нормально це, що ви чекаєте на лінії вже пів години. Тривога — це про невпевненість. Зазвичай туди приєднуються сумніви, двозначність, комплекси.

Читачі затримуються на текстах з невпевненістю, тому що вони чогось не знають й хочуть дізнатися.

Якщо вони не розуміли, що буде далі й чим усе закінчиться, вони читали до кінця. Якщо ви не знаєте, чи буде дощ, — ви дивитеся прогноз. Так само коли ви не знаєте, що буде далі, — ви продовжуєте читати, щоб з’ясувати це.

То ж не буде вас залякувати, буду вас тривожити )))