Друзі, можете мене привітати! Сьогодні я здала теоретичний іспит з водіння. Без автошколи, з першої спроби, після нічних обстрілів. Правда з цими тривогами чекала 6 годин, пропустила автобус 😸 Але я не про це А про упередженняЦікаво, що поруч стояли люди - і ніхто не здавав вперше. Хтось втретє, хтось вп’яте. Наче так і має бути А я приїхала здалеку на іспит. Розуміла: провалю - буде і встидно, і неясно чи ще сяду за кермо ))Що ви думаєте? Я зайшла. Сіла не за той номер. Заглядаю в екран, тицяю, а воно нічо не показує 🤣

А мені кажуть: у вас номер стола 3, а на 4 🤣

В результаті пройшла іспит без помилок за 2 хвилини 40 секунд із 20 відведених. І згадала як я проходила екзамен з нейролінгвістичного програмування. У нас були люди з реальними запитами - і треба було за 30 хвилин вирішити його. Я впоралась за 5 хвилин. Кажу: «Робіть оце. А цю техніку давайте адаптуємо отак. Ходіть. Як вам?»І клієнтка: «Не знаю як пояснити, але зовсім інший стан. Я в захваті». І поки інші робили практики, ми травили анекдоти. Я схильна до накручування себе і страхів. І тому як роблю щось, уявляю що до мене це ніхто не робив і я роблю це перша. Так і на велосипеді сама методом проб і помилок навчилась кататися у дворі)) Повірте: не факт що цей спосіб комусь би ще підійшов))Якщо я роблю перша, то і. Облажатись можу. Я ж перша. Це логічно 😀 А може відкрию свої нові землі. Робіть по своєму. І лишіть чужі страхи чужим людям ❤️🌸