Знаєте... Хочу з вами поговорити про закритість і відкритістьОт я вам колись казала, що можу бути активною, травити жарти, танцювати латину. Але про це майже ніхто не знає. Бо я раз в житті ходила на корпоратив — і то години на три. Тому коли я стану публічною особою, шокую людей трохи своїми чачачами, піснями і шпагатами 😁Я розумію, що роками займала досить закриту позицію. Типу поговорила, посміялася — а потім пішла в свої справи. ПРИвідкривалася. Тобто люди знали що людина я хороша, але відсторонена. Сиджу собі в кутку — читаю книжку і живу для себе.А минулого року я переглянула погляд до закритості. Тепер я не стараюся бути в стороні. Але і в епіцентрі подій бути не стараюся.Зараз, потрапляючи в компанію людей, чи спілкуючись з кимось, я думаю: "Я хочу максимально кайфонути з цього моменту"- На дитячих ДР я перша аплодую коли виносять торт, бо мені так хочеться- На бізнес-заходах слухаю історії з відкритим ротом. Плачу, або пишу інсайти.- В машині розглядаю природу і будинки. Я живу кожен день так, наче все навколо мене — подарунок, який Боженька послав мені ще 35 років тому.І от сьогодні вкотре чую фразу: "Який це кайф мати з тобою справу" — і розумію що не стараюсь створити комусь цей кайф. Я навіть не хвалю людину — ми говоримо про щось нейтральне. Але з мене прям пре оцей вайб зацікавленості.І коли вам добре, я радію дуже. Але не стараюсь комусь сподобатись.І оце відкритість — вміння відчувати кожен момент таке, наче він створений для тебе.Це кайф.Просто кайф.Спробуйте