Ранку доброго) Ділюсь думкою, яка зачепила мене кілька днів тому і не відпускаєНавіть найменше відчуття власної неповноцінності змушує людину підтверджувати свою значимість. І вона витрачає на це підтвердження все життя.Відмовившись від цієї боротьби, і сприйнявши значимість як аксіому, ми здобуваємо її одразу.Я вже колись розповідала вам слова знайомого коуча. Він сказав, що не можна бути гідним чи негідним чогось — отримавши щось, ми автоматично стаємо гідними.А тут інше питання — а як же сприйняти цю значимість?От відповідь я випадково почула сьогодні зранку у Брайана Трейсі)) Через самодисципліну і рутину.Скільки б аффірмацій ми не проговорювали, скільки б тренінгів не проходили, скільки б дорогих речей не купували, якщо ми не можемо взяти під контроль тіло, час і голову (чим ми її наповнюємо), нічо не поможе.А от кожен раз, коли не хочеться, але ми робимо — з'являється привід для гордості собою. Просто ж, правда? І логічноОтак от) Продуктивного тижня. Ввечері прикольний лайфхак даватиму