Маємо для вас нову підбірку цитат з книжок січневого марафону💕

Із нею вже сталася війна — і світ перевернувся. Що порівняно з цим — відкриття, що існує щось поза нашим звичайним зором? У цьому світі вже відбулася Буча, Бахмут, із лиця землі стерті цілі міста, скалічені долі тисяч людей, а, виявляється, у лісах є духи? Ну то добре, нехай будуть.
«Сніжний Ізюм» Аліна ДихманУ кімнаті все було без змін. Іванна прала й вішала одні й ті самі білі лляні фіранки із вишивкою внизу і цупкі зелені штори. Стелила одну й ту саму постіль приємного мʼятного кольору з візерунком у ромашки. Пилососила ті самі кудлаті білі килимки у формі хмаринок. Усі речі лежали на місцях, і навіть джинси не покидали спинку стільця біля ліжка. Все було, як тоді, коли Каріна пішла у школу і більше не повернулася.
«Павук» Олександра Ковенько— А квіти? Ти бачиш, як тягнуть усілякі будяки, де б не були, чи зеленушку чи яку суху травину тобі.— Бо ж я дівчинка, до мене треба з квіточкою і з компліментом,щоб поверталися з пекла… до прекрасного, - а перед очима стоїть червоним більмом калабаня крові Адвоката на сидінні еваку, і колихається в такт гоцання по вибоїнах. І його глухе переривчасте шепотіння:« Квітка…в кармані…ти прекрасна…» …квітка і комплімент…вона його стабілізувала, його забрали…та ворожа fpvішка…та сука дзижчава її переграла…
«Неодинока кава» Міра Янчук Діліться, яка цитата зацікавила найбільше🙌 #марафон