​​Спогад змінюється щоразу, коли його згадують

Ненадійний свідок · 2/4

Пам'ять не зберігає подію — вона переписує її при кожному пригадуванні. Витягнутий із довготривалого сховища спогад проходить реконсолідацію, і в цей момент у нього просочується нова інформація. На початку 1970-х Елізабет Лофтус з Каліфорнійського університету в Ірвайні показала, як мало для цього треба. Свідкам автотрощі ставили те саме питання з різними дієсловами: машини «врізалися», «зіткнулися» чи «стукнулися». Ті, хто чув найрізкіше дієслово, частіше пригадували розбите скло, якого на місці не було. Спогади про великі події тримаються не краще: люди впевнені, що ніколи не забудуть, де були 11 вересня 2001 року, проте близько 40 % деталей у таких розповідях хибні.

На точність впливають і умови події — відстань до злочинця, освітлення, належність свідка й нападника до різних рас.

Сп'яніння працює не так, як можна припустити. Ліліан Клофт-Геллер, судова психологиня з Маастрихтського університету, зазначає: свідки, які спостерігали злочин п'яними або під наркотиками, повідомляють менше деталей, але самі ці деталі можуть бути точними. Обсяг спогаду й надійність спогаду — різні величини, і вирішує тут не стан свідка, а якість допиту.

Понад 70 % вироків, які у 1989–2019 роках скасували завдяки аналізу ДНК, спиралися на хибне впізнання.

Далі: чому впевненість свідка має термін придатності.

@ohliad @svitohliad @enfol