Доброзвичайність (boni mores)

Нещодавно з’явився проєкт нового Цивільного кодексу України, який одразу «нашумів» можливістю реєстрації шлюбу з 14 років💒

Втім така масштабна рекодифікація точно не може зводитися до однієї новели⬇️

Я одразу звернула увагу на обсяг: 1949 статей замість звичних 1308. Відчувається вплив європейської традиції детальної кодифікації😅

І далі, буквально на початку нового кодексу, побачила одну з концептуальних новел - статтю про доброзвичайність (boni mores). Доброзвичайність визначається як сукупність моральних норм і принципів, стандартів етичної поведінки та загальновизнаних уявлень про належну поведінку, усталених у суспільстві.
Фактично законодавець вводить нове оціночне поняття🫠 І що показово - воно розміщене перед нормами про джерела права (договір, звичай). Тобто акцент зміщується: центральним стає не просто усталена практика, а принцип застосування належної, добросовісної практики. У пояснювальній записці зазначено, що така заміна «дає змогу коректно реагувати на “креативні” конструкції зловживання правом»
І, звісно ж, правочин, який не відповідає доброзвичайності нестиме негативні наслідки. Наприклад, договор, зміст/мета/спосіб виконання якого суперечить доброзвичайності, може бути визнаний недійсним🤌🏻

З одного боку, це виглядає як спроба посилити етичний фільтр у приватному праві та обмежити зловживання. З іншого ❕ будь-яке розширення оціночних категорій неминуче збільшує простір судової дискреції.А більше дискреції - більше правової невизначеності.

У країнах із сильною та послідовною судовою практикою подібні конструкції можуть працювати ефективно. Однак в українських реаліях існує ризик, що доброзвичайність стане додатковим інструментом для оскарження невигідних правочинів🤼

Фактично умова дійсності правочинів звужується через додатковий моральний критерій. І поки не сформується чітка позиція Верховного Суду, передбачуваність застосування цієї норми залишатиметься під питанням🤔

А ви вже знайомилися з проєктом нового Цивільного кодексу? Які новели здалися вам цікавими?