Повернення територій. В коментарях у Комишаного Свина прочитав комент про те, що в окупації багато зрадників і не потрібно говорити про звільнення, бо його не буде. І ця думка має право на існування, але це думка і чиєсь бажання, яке відрізняється від реальних подій. На жаль, за наявними обставинами, ми не можемо спостерігати просування нашої армії вглиб окупації. Однак робота по звільненню територій відбувається постійно і вона не зупиняється. Чи виглядає вона в повній мірі з боку держави? Ні, є дуже серйозні помилки з нашого боку. І на це державі потрібно вказувати - на те ми і демократія, оскільки маємо беззаперечне право на звернення до всіх органів влади (петиції, звернення, скарги, пропозиції) та посадових осіб. Те, що робота по звільненню територій не приносить нам наявний результат не означає, що нічого не відбувається і вже не відбудеться. Наразі успіх на ворожій стороні, але у війні цей успіх переходить зі сторони на сторону десятки разів. Думати, що звільнення територій не буде є помилкою. Це навпаки означає недостатній рівень аналітичного мислення. Це радше виправдання для своїх думок. У війні може все змінюватись, я неодноразово наводив приклад рівняння з перемінними, де перемінні можуть змінюватись закономірно, випадково, неочікувано та рандомно. І ця війна не є винятком від усіх інших. Але і говорити, що звільнення буде "ось-ось" теж тупо. Це впливає на деморалізацію українців в окупації, а отже Сили оборони отримують менше інформації від місцевого населення, оскільки це дуже ризиковано і мотивація занадто багато вирішує. Ми також не можемо говорити і за строки повернення територій. Це не здача проєкту із дедлайнами - це війна. А це вже динамічний геополітичний процес. Скоро, завтра, ніколи - всі ці "строки", які звучать від українців мають один і той же характер і нічим не відрізняються. Можна констатувати одне: поки Україна існує - поки будуть спроби деокупації, або випаде вдала нагода. Якщо ж її існувати не буде, то вже можна стверджувати, що цього вже не відбудеться. Все. Коли це буде - залежить від сотень і тисяч обставин, які не може прогнозувати людський мозок та ШІ. А боротьба продовжується далі. Перемовини, хитрість, блеф, бойові дії, ракетні удари, мобілізації - все це продовжується. І боротьба не зупиниться і після деокупації. Будинок відбудувати легше, аніж відбудувати голову людини. Тому не страждайте херньою. Боротьба йде, а отже йде намагання щось звільнити або захистити. Без строків і чиїхось переконань. Це грандіозний процес, який триватиме стільки, скільки буде.